“Якщо на Харитона йтиме дощ, то йтиме він і до кінця місяця, а коли сонячно – на добрий налив колосся” – говорять у народі 14 червня.

14 Червня 2015 11:52
jullybogan.blogspot.com

jullybogan.blogspot.com

“Якщо на Харитона йтиме дощ, то йтиме він і до кінця місяця, а коли сонячно – на добрий налив колосся” – говорять у народі 14 червня. У цей день вшановується пам’ять мучеників Устина Філософа і Харитона. У народі помітили, якщо в цей день довго кує зозуля — очікується тепла погода без холодного ранку.

Для 14 червня існує красива сімейна традиція: вечір цього дня слід провести наодинці з коханою людиною, тоді у сім’ї буде щастя.

За церковним календарем 14 червня вшановують мучеників Юстина Філософа, Харитона, Валеріана і інших, преподобного Діонісія, преподобного Агапіта – лікаря безвідплатного.

Іменинниками 14 червня є:
Валеріан, Харитон, Устим, Харитина, Денис.

14 червня народились:

1819 — Софрон Витвицький, священик, письменник, етнограф на Гуцульщині. Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори.

1891 — Євген Коновалець, полковник Армії УНР, голова Проводу Українських Націоналістів.

«Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.» (Євген Коновалець)

14 червня відзначають:

Всесвітній день донора

Чи знаєте ви що:

Про український вінок. В Україні вінок завжди був своєрідним жіночим оберегом. Вважалося, що він є «знахарем душі», бо його чаклунська сила і біль знімала, і волосся берегла. Кожна дівчинка вчилася плести вінки з раннього дитинства.

Найпочесніше місце у вінку займав деревій, він символізував нескореність. Барвінок означав невинність, життя і безсмертя душі. Його квіти знімали головний біль. Любисток і волошки були символом відданості. Попри все, вони ще й освіжали думки. Ромашка символізувала дівочу цноту. Її вплітали поруч з калиною. Поміж ними обов’язково був хміль — символ гнучкості і розуму. Всього у повному українському вінку мало бути двадцять квіток, і кожна з них була і оберегом, і лікарем.

Плетіння вінка вважалося цілою наукою, бо дівчина мусила знати не лише як і коли плести вінок, але й як зберегти квіти у вінках, і яке зілля з яким можна поєднувати. Категорично заборонялося вплітати «нечисте зілля», зокрема, цвіт куща вовчих ягід, дурману, гірчиці і осоту.

«Рідна країна»