Святкуємо 202 – річницю з дня народження Великого Кобзаря

15 Березня 2016 17:49

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті згасає веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам´ять Шевченка…

DSC_0030В Євецько – Миколаївському навчально – виховному комплексі, що у Новомосковському районі, провели єдиний урок – «Український Прометей».
DSC_0028Вчитель української мови та літератури Олена Ломака, ведучі Анжела Пилипець та Назар Вовченко, разом з учнями представили шість експозицій: «Дитинство Тарасика», «Перші творчі спроби», «Пророк України», «Співець жіночої долі», «Учитель Правди Божої», «Тарас- художник», літературний та музичні конкурси, інсценізація «Співець – патріот».
DSC_0012Учні школи були не тільки виконавцями ролей, але й, ніби, відчували усю радість та страждання, які випали на долю Великого Кобзаря. Помітно і натхнення, з яким виступала Муза( Ковач Діана), і біль його Долі( Братуха Ірина), і безсмертя Слави( Таран Вікторія), яка крокує і понині.
DSC_0037Сам Тарас (Кулаковський Віктор) у вишиванці, серйозний і задумливий, розповідає селянинові з серпом (Скакун Олег), якою він бачить свою Україну. На літературній вікторині були поставлені запитання як про життя Т.Г.Шевченка, так і його творчість.
DSC_0014Важливим елементом уроку був музичний супровід (музичний керівник – Титаренко С.Г.). Так прозвучали пісні «Реве та стогне Дніпр широкий..», пісня – гімн «Заповіт», «Зоре моя вечірняя…». Згадали і інші літературні твори, покладені на музику.
DSC_0013У співпраці із завідувачкою бібліотечного фонду М.В. Легенею було представлено відомі картини : «Смерть Богдана», «Катерина», « Циганка– ворожка», « Селянська родина».
DSC_0019На завершення уроку присутні учні 1- 9 класів представили читання віршових творів та уривків Т.Г.Шевченка напам´ять.Цікаві, захоплюючі, власні ілюстрації були створені учнями під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва Литовченко Руслани. За технічної підтримки вчителів Сороки А.Г. та Мирошника О.М. було відзнято цікавий відеосюжет.
DSC_0024Урок пройшов тепло, щиро, бо «що б, здавалося слова, слова та й голос, більш нічого, а серце б’ється, ожива як їх почує».

Віра Касьянова.