Є в мене така викладацька традиція – зі студентами аналізувати стратегічні документи української влади. Воно і цікаво, і корисно. У всякому разі, щонайменше, позбавляєшся ілюзій та стаєш правдивим реалістом.
У випадку з Програмою діяльності уряду Гройсмана була додаткова мотивація. Чоловік обіцяв показати, як управляти державою та й, як кажуть, штани не протирав, як ми по вишах, а працюючи, встигав заочно й у короткі строки здобути освіту.
Отож – до Програми, яка, за доброю традицією вже реформованого Гройсманом парламентом, ухвалена з 3-ї спроби.
У вічі одразу впадає те, що у Програмі уряду відсутня мета, цілі тощо. Із 17 розділів поняття “людина”, “особитість”, “якість життя”, “стандарти життя”, “тривалість життя”.. жодного разу не зустрічаються. Натомість є “населення”, “кадри”, “громадяни”…
Перший розділ про реформу системи національної безпеки та оборони списаний з якогось Міноборонівського документа десятирічної давності. Тут тобі ні військових загроз, ні навіть завдань для АТО. Про контрактну армію теж нічого, зате є про державне оборонне замовлення. Ну і, звісно,про учасників АТО – жодної згадки. Мовляв, якщо ні війни не має, ні бойових дій не має, то де ж візьмуться учасники війни чи АТО? Затевідбудовувати Донбас будуть одночасно міністр і віце-прем‘єр, бо КОШТИ…
Другий розділ радив би вписати, так би мовити, показово у підручники з державного управління та політичних наук. Зацитую повністю: “Конституційна реформа. Підготовка проектів законодавчих, а також прийняття підзаконних актів для забезпечення реалізації змін до Конституції України у повному обсязі”. Який стиль, а мова!.. щоправда не сказано, яких саме змін до Конституції, зате зрозуміло, що у повному обсязі.
Щоб не мучити Вас зранку, не буду цитувати далі, бо в судовій реформі теж “забезпечення розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на виконання змін Конституції України (щодо правосуддя)”. Як відомо, такі зміни ще не проголосовано!
Лише скажу, що улюблені слова програми Гройсмана “забезпечення”, “сприяння”, “покращення”, “розроблення” тощо…
Серед головних гуманітарних планів ще з Азаровських часів – освітні округи, єдиний медичний простір…
Нарешті з’явився цілий абзац про культури і навіть, “розвиток української мови”. Важко сказати, що автори цих трьох слів мали на увазі, але спасибі, що хоч згадали. Про здоровий спосіб життя, фізкультуру та масовий спорт – жодного слова. Не дай Бог, подумали, що вже запізно – у нас одні з найвищих показників смертності у світі!!!
І вже насамкінець про рідну екологію. Уряд, зрозуміло, Чорнобиль і чорнобильців у 30-річчя пошанування шанувати не збирається, бо не згадує про це взагалі… І черговий екологічний перл: “запровадження механізмів оцінки наслідків впливу деяких громадських і приватних проектів на навколишнє природнє середовище” -?!
Бідні мої студенти, бо на семінарі, де аналізуватимуть і цю Програму від Гройсмана запитають, а які і…и це писали?
А мені при цьому буде шкода нас українців і нашу рідну, але нещасну Україну!
Микола Томенко, кандидат історичних наук, доктор політичних наук, лідер Громадського руху “Рідна країна”
