Розробкою займалися учні Дніпровського національного університету та експерти «Південного Машинобудівного Заводу» під керівництвом фахівців із Noosphere Engineering School. Проект очолив Вадим Сонцев, який збирає малі ракети вже майже 20 років.

На розробку демонстраційної ракети, яку назвали «Source — Початок», пішло 3 місяці. Її вага — 2,7 кг, висота — 1,3 м, діаметр — 0,07 м. Щодо супутника CanSat, то він важив 330 г. Необхідні деталі роздруковували на 3D-принтері.

За розрахунками, старт мав пройти без проблем, але погода внесла свої корективи. Через сильний поривчастий вітер швидкістю понад 10 м/с траєкторії польоту суттєво відрізнялися від намічених. На ракету та супутник впливали істотні невраховані навантаження. Та й це ще не все.

«Окрім цього, виникла досить сильна пожежа на полігоні і ми всім великим колективом її гасили», — розповів пан Сонцев.

Та попри це, запуск усе одно відбувся. Точніше, їх було два. Перший — тестовий старт меншої ракети з розрахунковою висотою польоту до 1 км. На другому старті у небо відправили безпосередньо Source.

У результаті ракета піднялася на висоту 2,5 км, де й скинула супутник. Зазначається, що всі елементи апарата відпрацювали на відмінно.

Загалом проект дніпрян розрахований на 3 роки.

«Восени в нас уже має бути штатний носій, який буде виводити студентські супутники на висоту до 5 км, що допоможе нам стати справжньою «студентською ракетою», про яку сьогодні всі говорять», — зазначив Олексій Кулік, куратор проекту.

У Noosphere Engineering School кажуть, що подібні запуски у межах студентського руху проходять у провідних вишах світу з 2006 року. За міжнародними нормами і вимогами любителям заборонено використовувати системи управління польотами.

До речі, торік студенти з Університету Південної Каліфорнії встановили рекорд, досягнувши висоти у 44 км.

Попереднє досягнення належало німецькій команді HyEnD (30 км). Ще раніше — команді Delft Aerospace Rocket Engineering (21 км).