Нові правила надання субсидій принципово не реформували систему субсидіювання в Україні. Завдяки ним уряд лише намагається зменшити кількість субсидіантів і, відповідно, зменшити видатки на субсидії.
Новий порядок надання субсидій принципово нічого не змінює. Ми і надалі визначаємо певні критерії, за якими комусь не дати, або комусь зменшити виплату субсидії. Зміниться кількість осіб, які мають право на отримання субсидій, а також зменшаться видатки з державного бюджету на ці потреби. Це говорить про те, що уряд просто шукає можливості для того, щоб зменшити видатки на субсидії.
Як пояснив він, загалом змін у системі не відбулось, все продовжує регулюватись у ручному режимі.
З одного боку ми маємо закон про житлово-комунальні послуги, який передбачає монетизацію субсидій, але водночас, на виконання цього закону, уряд проводить політику псевдомонетизації субсидій. Оскільки вона не проводиться безпосередньо для споживачів, а проводиться фактично для постачальників. Якщо раніше це були взаєморозрахунки між „Нафтогазом“ і постачальниками, то зараз мова йде про перехід на монетизацію, але постачальникам послуг.
Таким чином, за словами Голубенка, нововведення нічого не змінять, окрім того, що обмежать коло тих, хто має право на субсидію.
Мета уряду — зекономити кошти, яких і так бракує. Якщо проаналізувати, якими чином минулого року витрачались кошти на субсидії, то стає зрозуміло, що були борги з бюджету по субсидіях і відповідно видатки з держбюджету підвищувались на погашення цієї заборгованості. Оскільки ми маємо бюджетний дефіцит, то зрозуміло, що видатки треба урізати. Це вирішили зробити за рахунок субсидій. Багато експертів говорить, що економія складе 25%, але, насправді, якщо проаналізувати держбюджет, то можна зробити висновок, що уряд поставив собі за мету скоротити свої видатки загалом на 10%.
Відповідно кількість субсидіантів зменшиться на близько 10%, а для решти просто зменшиться розмір виплат, оскільки були переглянуті нормативи.
Так, коли процес надання субсидій лише починався, то норматив газу, наприклад, був 7 кубометрів на 1 м кв. опалювальної площі, то зараз цю норму урізали до 4,5 кубометрів.
Правильно було б зробити надання субсидій прямими виплатами людям і працювати в рамках вже існуючих економічних показників, таких як інфляція, прожитковий мінімум, який має встановлювати, в тому числі, потреби людини на оплату ЖКП. Відповідно ті особи, які не мають достатніх джерел доходів мали б отримати певну соціальну допомогу від держави, а питання субсидій мало би знятися взагалі.
Натомість, нові норми стосуються лише певного кола осіб за рахунок яких уряд намагається зменшити видатки на субсидії.
Крім того відкритим залишається питання вартості газу на наступний опалювальний сезон, а отже питання субсидій знову може переглядатися як і розмір коштів у бюджеті на виплату цих субсидій.
Спірними, за словами експерта, є такі нові норми, як та, що встановлює для осіб, які зайняті у тіньовій економіці, умовний дохід у розмірі трьох прожиткових мінімумів (якщо вони не перебувають на обліку у центрі зайнятості). А також норми щодо розміру помешкань.
Цей такий собі нонсенс, направлений на заробітчан. Тобто замість того, щоб людину, яка має прихований дохід, притягали до відповідальності за ухилення від плати податків, уряд встановив, що така людина отримує дохід у три прожиткові мінімуми, щоб певним чином скоротити видатки на субсидії. Субсидії не надаватимуть власникам квартир та будинків, площа яких перевищує 120 кв. метрів та 200 кв. метрів відповідно. Не зрозуміло, чому саме такі параметри обрано. Тобто, якщо квартира буде 119 кв. метрів, то це вважатиметься нормально, а якщо 120 кв. метрів, то субсидія не надаватиметься.
