-Обійми мене! – просить маля своїх батьків чи дідуся та бабусю.
-Обійми мене!- шепоче дівчина коханому.
-Обійми мене! – промовляють очі старенької мами до своєї дорослої дитини.
21 січня світ відзначає День обіймів. Хто придумав це свято – наразі достеменно не відомо. Є думка, що виникло воно у студентському середовищі Західної Європи у 70-х роках минулого століття – як своєрідна реакція на зростання напруги зовнішньої, а відтак — і внутрішньої.
Обійми – це не лише прояв добрих почуттів: приязні, кохання, родинної чи дружньої любові. Це і розрада та
підтримка в смутку, і відчуття захищеності, безпеки у великому й не завжди лагідному світі.
Прості дружні обійми допомагають відчути душевний спокій, затишок, угамувати тривогу і невпевненість.
Цього дня можна обійняти навіть незнайомих. Із цим, щоправда, важливо «не передати куті меду»: не всім бо ж до вподоби притуляння сторонньої людини. Та й, може, просто настрою в когось немає…
Не виключено, що День обіймів приживеться і в нас. Це ж гарно – дарувати тепле, добре ставлення!
Хіба нашим чиновникам воно не дуже припаде до душі – фінансування з держбюджету не потребує, тож і поживитися нема як.
Адресуємо свої обійми Вам, подруги й друзі, знайомі та незнайомі – як вияв безумовної любові й дружньої підтримки.
Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
