Селяни протестують проти будівництва норкової ферми в Петриківському районі

22 Жовтня 2014 13:16
umoloda.kiev.ua

umoloda.kiev.ua

«Комусь — розкішні шуби, а нам — відходи»

Такий перебіг подій не лише для Шульгівки, а й для будь-якого села в Україні міг би здатися щонайменше дивним. Адже тут розпочали зводити ферму, тобто вкладати інвестиції. А нове підприємство — це насамперед нові робочі місця, яких сільській місцевості не вистачає катастрофічно. І вже цьому місцеві мешканці мали б радіти. Але несподівано все склалося навпаки. Люди проти такої ідеї стали стіною. Бо, по-перше, ця ферма не проста, а звірина. Розводити на ній мають норку — до 70—80 тисяч особин. При цьому лише одна з них дає до 180 кілограмів відходів за рік. Ще більше людей обурило, що ці відходи, серед яких не лише гній, а й трупи тварин, мають у величезних кількостях утилізуватися буквально за 300 метрів від житлових будинків. Отож селяни категорично не сприйняли таку перспективу — комусь, мовляв, розкiшнi норкові шуби, а нам — підприємство підвищеної небезпеки.

«У нас є документальне підтвердження того, що тваринницькі ферми забруднюють навколишнє середовище і воду, — заявляє виконавчий директор дніпродзержинської громадської організації «Голос природи» Євген Колішевський. — Через будівництво цієї звіроферми може постраждати рекреаційна зона Дніпродзержинська. Лівий берег Дніпра — це ледь не єдине місце, де можуть жити люди. Ми переживаємо, що нова звіроферма забруднить ґрунтові води, які потраплять до Дніпра і в Аульський водовід. Таким чином жителі Дніпропетровської області опиняться під загрозою».

Проте це лише припущення. Бо для того, щоб визначити, наскільки реальною є така загроза, необхідно провести екологічну експертизу. Але проектну документацію надавати активістам ніхто не бажає. Не йде на контакт і місцева сільська рада, бо, мовляв, «рильце в пушку». Виявляється, близько тисячі гектарів землі селяни мали розділити на паї. Однак громадські інтереси виявилися важливішими. Спільнота ще у 2000 році вирішила передати цю чималу ділянку у власність територіальній громаді під пасовище.

Однак місцеві можновладці з підготовкою необхідної документації стали всіляко зволікати. А потім, немов грім серед ясного неба, надбанням гласності стала інформація про те, що 40 гектарів цієї землі сільрада примудрилася перепродати приватному підприємству, яке й узялося втілювати в життя ідею звіроферми. Люди стали бити в усі дзвони. Та марно — все відбувалося за принципом «Васько слухає та їсть».

«У мене було відчуття, що нас закопують живцем»

Зрештою, з 7 серпня цього року люди оголосили безстрокову мирну акцію протесту. Вирили рів, заклали в’їзд до будівельного майданчика мішками з піском, натягнули тент від сонця, організували блокпост. Навіть польову кухню облаштували. Громада виявила дивовижну згуртованість: люди несли на стихійно створений блокпост провізію, дрова, мішки для піску, питну воду, фрукти та овочі.

А вже ввечері наступного дня до місця проведення акції прибули… «тітушки» — близько 20 молодиків міцної статури. Згодом з’явився і керівник товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест», яке будує звіроферму. Спершу почав просити, щоб люди залишили територію біля центрального в’їзду. Коли ж стало зрозумілим, що ніхто відступати не збирається, на селян накинулися «тітушки».

«Коли я побачила, що учасників акції почали бити невідомі молоді люди, то побігла по допомогу, але мене зіштовхнули в рів, — розповідає очевидець цієї розправи Ганна Каніболоцька. — Я дуже злякалася, коли виїхав бульдозер і почав зіштовхувати мішки з піском у рів, де знаходилися люди. У мене було відчуття, що нас закопують живцем». Міліція спостерігала за тим, що відбувається, але в перебіг подій не втручалася.

Активісти акції протесту привертають увагу й до того, що на селян накинулися не лише «тітушки», які стали своєрідною візитною карткою Дніпропетровщини, а й мало не весь депутатський корпус місцевої сільської ради, з 16 депутатів якої 14 є членами Партії регіонів. Саме народні обранці стали демонструвати просто дивовижну активність, бо до початку бурхливих подій довкола будівництва звіроферми про існування багатьох iз них уже й забули. А тут раптом слуги народу стали несамовито рватися «поперед батька в пекло».

Унаслідок того побоїща двоє людей потрапили до лікарні з серйозними тілесними ушкодженнями, а близько десяти отримали легші травми. Проте місцева влада відреагувала на це вельми своєрідно — звернулася до адміністративного суду з позовом про заборону… проведення мирних акцій протесту. Однак нині вже інші часи. Тож суд і першої інстанції, і апеляційний у позові відмовив. Та й люди не злякалися. Протягом півтора місяця «антинорковий» майдан у Шульгівці стояв непорушно.

Тим часом активісти стали збирати підписи під петицією проти будівництва звіроферми. На сьогодні свій автограф поставили вже понад дві тисячі осіб.

А мало бути пасовище…

А десь через місяць після бурхливих подій активісти домоглися публічної дискусії щодо питання будівництва звіроферми з вирощування норки, яка пройшла у стінах Петриківської райдержадміністрації. Там зібралися всі зацікавлені сторони — жителі Шульгівки, представники громадських організацій, «Агропромінвесту», чиновники районного та обласного рівнів. Під час жвавого обговорення було висунуто вимогу перед правоохоронними органами щодо відкриття кримінальних проваджень за фактами побиття учасників мирної акції, а також про зупинення будівельних робіт.

При цьому випливли нові факти на підтвердження того, що зводити такий об’єкт на виділеній земельній ділянці вкрай небажано. Проте 44 гектари землі, відведеної під пасовище, вже «освоєно». При цьому було вирубано 11 гектарів лісу, що є своєрідною візитною карткою цих країв. Місцеві жителі розповідають, що тільки 6 гектарів цих насаджень є рукотворними, а решта виросли природним шляхом. Вік дерев — від 5 до 20 років.

Зрештою, після таких активних дій з боку громадськості роботи на будівництві звіроферми в Шульгівці призупинилися. Але, як виявилося, до пори до часу. Тільки пристрасті трохи вщухли, на об’єкті знову було помічено пожвавлення. Отож акція протесту перенеслася вже до Дніпропетровська.

«Відомо, що раніше указом Президента ця земля була визнана територією природно-заповідного фонду. Тому ми приїхали з акцією протесту вже до Дніпропетровська», — заявила активістка з Шульгівки Вікторія Левкіна.