Євровитинанки дніпропетровського майстра

              Ім’я Андрія Пушкарьова добре відоме любителям писанкарства далеко за межами Дніпропетровська. Його виставки та майстер-класи у цьому виді мистецтва проходять по всій Україні і далеко за її межами.
Окрім розпису курячих, гусячих і страусиних яєць, Андрій давно і серйозно займається витинанкою, або різьбленням на папері – видом декоративно-прикладної творчості, який поширений на Західній Україні. На Дніпропетровщині майстрів цієї справи практично немає.
Якщо писанкарству Пушкарьов присвятив більше двадцяти років, то витинанці – більше тридцяти. Події на Евромайдані підштовхнули його до прочитання цієї актуальної теми мовою традиційного мистецтва.
– До роботи над серією, яка складається з шести творів, я приступив взимку – ще до розгону Майдану, – розповідає Андрій Пушкарьов газеті «Днепр вечерний». – Як завжди, я старався придумувати для кожного з них афористичний назву. Наприклад, «На жаль, зірки Самі до рук не падають», «Українці, ми вас благословляємо». Зірки – це і символіка Євросоюзу, і пробиті руки майданівців. На деяких роботах присутній ялинка з хрестом нагорі – з одного боку, це та ялинка, яка встановлювалася на Майдані в Києві, а з іншого – та сама, яку Янукович ніяк не міг перевести на українську мову. Загалом, фатальне для колишньої влади дерево.
У декоративно-прикладному мистецтві розрізняють витинанку і «витинання». У першому випадку обов’язково має бути присутня симетрія, а в другому її немає. Спочатку на папір наноситься малюнок, потім по контуру пробиваються маленькі дірочки. Спочатку вирізається те, що буде симетрично, а вже після – інші деталі. Дуже відповідальний момент – наклеювання вже вирізаною витинанки на паперову основу. Для цього використовуються якісні клеї-олівці. У кожного поважаючого себе майстра є свої фірмові орнаменти, за якими його роботу завжди можна відрізнити. Розфарбовується витинанка зазвичай хорошими олівцями – виходить фактурна графіка. Однак бувало, що Андрій Пушкарьов навіть знаходив буквально на вулиці викинуту папір, якій хтось витирав кисті з фарбою – ті патьоки, які залишаються на ній, допомагають потім створити дуже цікаву колірну основу для майбутнього твору.
– Місто Могилів-Подільський Вінницької області вважається столицею української витинанки, – зізнається Андрій Пушкарьов. – Там проводяться міжнародні фестивалі з цього виду мистецтва, я в них теж беру участь. Упевнений, що за витинанкою – велике майбутнє. Багато моїх знайомих були учасниками Євромайдану, а зараз зі своїми роботами я беру участь у чотирьох благодійних аукціонах – виставив на продаж не тільки витинанки, а й роботи маслом, аквареллю.
Вважаю, що Євромайдан обов’язково увійде в аннали історії, причому не тільки української. Конфлікт з Росією все одно рано чи пізно виник би – Євромайдан просто прискорив його. Все було тоді, рік тому, не дарма. У соціальних мережах я продовжую спілкуватися з деякими росіянами – правда, тільки з тими, хто підтримує Україну. Так, я ніколи не тримав у руках зброї, не вмію воювати. Але ідеологічну війну з українофобією веду вже багато років поспіль.
У мене російське прізвище, я – нащадок одного з декабристів, але я дуже люблю Україну. Саме тому зробив роботи, присвячені Евромайдану, а зараз вже приступив до нової серії – «Кріп». Запашного кропу там буде дуже багато!