З 18 по 22 червня у дохристиянські часи відзначали Сонцескрес – літнє сонцестояння, що у християнські часи стало називатися Купальськими святами, найголовніший день яких — Івана Купала — ми святкуємо з 6 на 7-ме липня.

18 Червня 2015 11:32
jullybogan.blogspot.com

jullybogan.blogspot.com

З 18 по 22 червня у дохристиянські часи відзначали Сонцескрес – літнє сонцестояння, що у християнські часи стало називатися Купальськими святами, найголовніший день яких — Івана Купала — ми святкуємо з 6 на 7-ме липня.

Протягом купальських свят віддавна влаштовували шлюбні ритуали, гуляння біля річок, стрибання через вогонь, після чого спалювали солом’яне опудало Купайла, топили у воді деревце Марени та палаюче Колеса – символ повороту Сонця до зими. Також у цей час колись збирали цілющі трави і шукали на щастя цвіту папороті. Купальські дні вважалися щасливим часом для зачаття.

За церковним календарем 18 червня вшановують священномученика Дорофея, перенесення мощей блаженного Ігоря – великого князя Чернігівського і Київського, також згадують блаженного Костянтина, преподобного Анеувія, преподобного Дорофея.

У народі говорили: «День Дорофія — ранок вечора мудріше». Якщо в цей день сонце парить і тиша в повітрі, можна готуватись до грози. З Дорофія розпочинаються найкоротші ночі — «горобині».

Іменинниками 18 червня є:

Леонід, Ігор, Федір, Костянтин, Дорофей, Анастасія, Василина, Віктор, Галина.

18 червня народились:

1681 — Феофан Прокопович, українського теолог, письменник, вчений, ректор Київської академії (1710-16 рр.), релігійний діяч.

Події 18 червня:

860 — флот князів Аскольда і Діра напав на Константинополь.
1583 — Перше страхування життя. У Лондоні Ричард Мартін застрахував життя Вільяма Гібсона на суму 383 фунти.
1637 — запорожці разом із донцями здобули турецьку фортецю Азов.
1709 — Зруйновано Чортомлицьку Січ.
1754 — закладено фортецю святої Єлисавети, пізніше — Єлисаветград, тепер — Кіровоград.
1881 — Відновлення «Союзу трьох імператорів». Імператори Німеччини, Австрії і Росії підписали таємну угоду, за якою члени союзу зобов’язали не надавати підтримки жодній державі при нападі на одного з членів союзу.
1889 — американець Річардсон запатентував дитячий візочок.
1917 — незважаючи на заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу 2-й Всеукраїнський Військовий з’їзд, у роботі якого взяло участь близько 2500 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. З’їзд ухвалив важливі постанови про детальний план українізації війська. Головою Українського Генерального Військового Комітету переобрано Симона Петлюру.
1934 — заарештовано Романа Шухевича у зв’язку з вбивством міністра польського уряду Пєрацького (відплата за так звану пацифікацію).
1939 — у Каневі на могилі Тараса Шевченка відкрито йому пам’ятник.
1964 — встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні.
1991 — Верховна Рада УРСР видала постанову про святкування Дня незалежності України 24 серпня.
1996 — Україну прийняли до складу Конференції з роззброєння.
2000 — Львівська міська рада наклала заборону на трансляцію в громадських місцях російськомовних пісень.

Чи знаєте ви що:

Як свідчать сучасні дослідження, Київське князівство за Аскольда досягло могутності, вагомим свідченням чого став успішний похід русів на Константинополь 860 р. і укладення з Візантією мирної угода, вигідної й почесної для руського князя.

Однак подальша доля Аскольда вкрита серпанком таємничості. Літописи згадують про Аскольда лише у зв’язку з появою поблизу Києва його непроханого суперника — Олега, прозваного Віщим. За легендою, у 882 році новгородський Олег убив Аскольда і Діра підступним способом і сів на князівський престол.

Цікаво, що більшість істориків сумнівається в тому, що Аскольд і Дір були дійсно братами чи хоча б сучасниками, й навіть у самому факті існування Діра! У порівнянні з постаттю Аскольда фігура Діра уявляється зовсім нечіткою.

Найімовірніше, його ім’я було внесене до літопису набагато пізніше, тому що при описі начебто спільно здійснених цими князями походів у «Повісті временних літ» використана невідповідна граматична форма: однина замість множини («йде Аскольд й Дир… й приде», а мало б бути: «идоша Аскольд й Дир… й придоша»). М. Грушевський вважав, що Дір князював після Аскольда, а може й після Олега.

«Рідна країна»