knig.org.ua
Є книжки, які треба тільки прочитати, є такі, котрі найкраще проковтнути, і лише деякі варто розжувати і перетравити.
Ф. Бекон
Коли ви востаннє брали до рук книгу? Коли ви востаннє відкривали її і повністю поринали у читання? Не підручник із літератури, довідник для підготовки до екзамену чи словник синонімів. А справжню літературу, яка б дала вашому розуму хоча б якусь ментальну їжу та привід для роздумів. Книги – це не так старомодно як вам може здатися із першого погляду, це не пережиток минулого і не давно забуте захоплення наших дідусів. Читання у моді. І, можливо, зараз ще більше ніж будь-коли.
Коли я вперше свідомо познайомилася із літературою (це звісно ж була всесвітньо відома та багатьма улюблена серія про хлопчика-чарівника), то в мене виникло скромне таке бажання прочитати всі книги і всю літературу у світі. Тоді я вважала це досить-таки реальним і не розуміла чому всім було так весело, коли я попросила у Діда Мороза всі-всі книги, які тільки можна. Що ж, часи пройшли, все забулося і прийшло усвідомлення, що варто читати не все одразу і без розбору, а те, що подобається.
Не важко зрозуміти, чому наша молодь так скептично відноситься до читання і насміхається над «книжковими черв’яками». Література у школі – це літературна база, яку всім «необхідно» мати (так сказано у самій програмі, перевірено). Хоча досі залишається загадкою, для чого у 12 років вивчати Великого Гомера і всіх-всіх-всіх. Зрозуміло, що, після таких Великих, у дітей не дуже і виникне бажання продовжувати своє знайомство із леді Літературою. Думки «великих світу цього», що сидять у кабінетах нашого рідного міністерства, досі залишаються загадкою. Таке не обговорюється. Таке просто приймається. Без зайвих запитань. Бо ніхто ж не любить, коли ці «зайві запитання» випливають на поверхню.
Незрозуміло чому, але в народі давно вже гуляє отой стереотипний список книг, «які всі мають прочитати до смерті». Ви не маєте права померти, допоки їх не прочитаєте, зрозуміли?
Не відомо звідки взялися таки списки. В Інтернет просторі їх вже незліченна кількість. Виникає запитання – а коли ж все те читати?! Така ментальність нашої нації. Ми все будемо робити за такими списками, планами, завданнями, незважаючи на власні інтереси, цілі та потреби. Немає такого закону, який би зобов’язував вас читати тільки «літературу століття». А, як ми знаємо, дозволено все, що не заборонено. Дерзайте! Якщо вам подобається сучасна література, то чому ви зобов’язані читати класику, що інколи може бути зовсім незрозуміла для вибагливого читача сучасності. Читайте те, що вам подобається, до чого ви схильні і не зважайте на поради на форумах. Хоча, можливо, інколи хоча б заглядайте за не таку вже й страшну кулісу класичної літератури.
Читайте книги. Це корисно. Можливо, навіть корисніше, ніж нова порція добових вітамінів. Можна обійтися без знання хімічних властивостей вуглеводів. Але чи можна обійтися без голосу минулих поколінь?
Читайте книги. Бо їм потрібно, щоб їх хтось читав. Письменники пишуть не для себе. Вони пишуть для вас. Їм є що сказати. Їм є що передати майбутнім поколінням. Їм є що показати навіть найвибагливішому читачу. Не кажіть, що не любите читати і взагалі «література це не моє». Немає людей, які не люблять читати. Є люди, які ще просто не знайшли «свою» книгу. І якщо ви захочете, то обов’язково її знайдете. Вона вже чекає вас. Їй є чому вас навчити. А якщо вам лячно вступати у світ, де книги цінуються більше, ніж нічний сон, то зверніться до «провідника». Я повністю впевнена, що у вашому оточенні є хоча б одна людина, яка не може уявити своє життя без книг. Повірте, ця людина вже давно чекає випадку, щоб комусь щось порадити чи допомогти у виборі книги.
Довіртеся літературі. Вона відкриє для вас нові світи. Але ні. Література відкриє для вас саме цей світ.
