bug.org.ua
Людство впевнено крокує сходами третього тисячоліття. Темп підвищується мало не кожного року: глобалізація, технічний розвиток, досягнення у сфері медицини. Ми все робимо, аби жити довше. І це дійсно так: за прогнозами вчених до 2050 року вікова піраміда, вершиною якої є люди віком 80 років, перетвориться на циліндр. Звучить оптимістично. От тільки не забуваймо про любов до уточнень ‒ так званих «зірочок» унизу сторінки, у яких і захований ключ до розуміння. Так от, якщо технологічний механізм спрощує життя та збільшує його тривалість, то біологічний ‒ людське тіло ‒ радше деградує.
Усім знайоме слово гіподинамія перетворилося на щоденну звичку: година за годиною найактивнішою частиною нашого тіла стають руки та мозок. Та чи з такою ціллю ми народилися? А може, стали рабами техніки? Махатма Ганді колись казав: «Я вважав тоді, та й тепер вважаю, що незалежно від того, скільки роботи у людини, вона повинна знайти час для фізичних вправ, як вона знаходить його для їжі». Невже ця людина була менш зайнятою, ніж сучасний студент?».
Економія часу ‒ світовий тренд. От тільки заради чого ліфтами, машинами та побутовою технікою ми цей час економимо? Добре, якщо заради того, щоб вибратися на активний відпочинок. Та варто перевірити список своїх друзів «онлайн» в соцмережах, аби все зрозуміти. Студентські роки – пора, коли людина закладає в себе найважливіші цінності, формується як особистість, самовиражається та обирає майбутній шлях. А запорукою вищепереліченого є здоров’я.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я воно означає стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Невипадково першою з трьох складових є фізична. Бо про які духовні і соціальні досягнення можна говорити за відсутності бадьорості та життєрадісності? Період 2014-2015 року виявився складним у всіх відношеннях, моральний тиск, спричинений політичною ситуацією, щодня стає все сильнішим. Варто задуматися, що найбільш убезпеченими від нього були діти та юнацтво, які знаходяться в освітньому середовиші. Однак часи змінилися. Міністерство освіти і науки України, скасувавши дію наказу від «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента», яким було передбачено навчальні заняття з фізичного виховання в обсязі чотирьох годин на тиждень, дозволило вишам самостійно формувати навчальні плани. І фізичне виховання у них, на жаль, посідає останнє місце за пріоритетністю. Враховуючи надскладний період, у якому знаходиться наша держава, такий стан речей є неприпустимим, бо від дій сьогоднішніх залежить майбутній потенціал здоров’я усієї держави. За планом держбютжету 2015 року посада вихователя фізичної культури зникла навіть із дитячих садочків. Колосальна економія! На чому?
«Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність» ‒ це слова відомого й донині філософа Аристотеля. Часи змінюються, але не змінюється основа здорового способу життя. І була це античність чи 21 століття ‒ людина лишатиметься тілом і духом, двома взаємозалежними нерозривно пов’язаними складовими. Закладаючи міцну фізичну основу в молодому віці, ми можемо збудувати надійний фундамент на майбутні роки.
Рухова діяльність, фізичні вправи і спорт були та залишаються єдиним засобом розвитку та зміцнення людських сил та енергії, фізичних якостей і здібностей. Украй важливо, щоб кожен студент навчився сам усвідомлено, без будь-якого примусу, користуватися цими абсолютно доступними для всіх нас засобами. Розвиваючи тіло, ми зміцнюємо дух. Немає кращої можливості достукатися до внутрішнього голосу, ніж заняття спортом. За усіма найбільшими спортивними досягненнями стоїть величезна внутрішня робота. Бо кожен рух, будь то біг чи плавання, потребує самоконтролю і самомотивації. Хочете впевнитись? Ідіть на стадіон і подивіться в очі тим, хто щойно подолав дистанцію в сто метрів, або поспостерігайте за тим, як плавець ковтає повітря після тривалої затримки під водою. От воно ‒ справжнє життя , середовище де в кожного з’являється шанс бути собою, проявити свої якості, розвинути здібності та нарешті зрозуміти, чого ми хочемо і яким бачимо свій завтрашній день.
