uamodna.com
Білий чай – це класичний китайський вид чаю, з якого, за легендою, почалася традиція чаювання: нібито кілька листочків випадково потрапили до горнятка з напоєм китайського імператора, і він був у такому захваті від смаку, що наказав заварювати листя щодня й започаткував чайні церемонії.
Білий чай – це малоокислений різновид чаю, він стоїть на першій сходинці ферментації, тобто чайний листок якомога менше піддають обробці й максимально зберігають його природні властивості. Його вирощують у гірських районах китайської провінції Фуцьзянь і виключно звідти походить справжній білий чай. Також збір і виготовлення відбуваються в гірських районах острову Шрі-Ланка, в індійських регіонах Дарджилінг, Асам та Нілґірі, в Непалі й навіть в африканських Кенії та Малаві, однак всі сорти білого чаю, не китайського походження вважаються компромісними. І не без причини.
У Фуцьзяні для виготовлення збирають бруньки та молоді листочки першого врожаю, які лиш наполовину розкрилися, а для елітного білого чаю взагалі збирається або тільки одна верхня, м’яка та ароматна, брунька чайного куща — тіпс, або така ж брунька з одним найближчим листочком.
Будь-який сорт білого чаю збирається виключно в останніх числах березня, причому день повинен бути ясний і сонячний, відбувається це з 5.00 до 9.00 ранку, а збирачі обов’язково виримують кількаденний піст і медитують, аби очистити розум. Вони не вживають у їжу часник, цибулю, гострі спеції, а також не палять, бо надзвичайно тендітні чайні листки швидко вбирають подібні запахи, що може зіпсувати оригінальний аромат. А тепер найважливіший момент: в сезон збору білого чаю в Китаї квітнуть фруктові сади, які межують із чайними плантаціями. Аромат квітів осідає на сріблястих ворсинках перших чайних листків, що надає напою характерного квіткового аромату, який неможливо відтворити в інших куточках світу. Якщо ж у дні збору випадає негода, то весь цьогорічний врожай пропадає, а ціна на чай підвищується.
Звичайно ніякої механізації або підручних засобів для заготівлі сировини не застосовується. Використовується виключно ручна праця. Зібране листя тримають десь біля хвилини над парою, щоби зупинити процеси окислення та ферментації. Після цього листочки чаю підсушують. В готовому до вживання вигляді листочки білого чаю не мають бути зламаними та скрученими, вони повинні виглядати як ціле засушене листя. Їх колір — сріблясто-зелений ззовні та бежевий всередині. Настій білого чаю варіюється від світло-жовтого до бурштинового кольору і, при правильному заварюванні, він напрочуд ароматний. Саме тому, зустрічатються його назви “квітковий” й навіть “мандариновий”.
На відміну від багатьох інших видів, білий чай представлений тільки двома класичними сортами:
Бай Хао Інь Чжень, або Срібні Голки
Для його виготовлення використовуються молоді верхні бруньки куща і ніякого листя. Вони мають сріблястий відтінок, бо вкриті тоненькими ворсинками, а за виглядом і справді подібні до голочок (чи хвої).
Бай Му Дань, або Біла Півонія
Для цього сорту збираються бруньки з двома щойно розкритими листочками, тож в готовому вигляді це буде насип із засушених чайних листків і тонких бруньок.
Всі інші сорти білого чаю мають в основі сировину, в якій допускаються браковані бруньки чи пошкоджені листки, нерідко подібні дефекти не впливають на аромат та смак напою радикально, але зовнішній вигляд продукту зовсім інакший.
Серед усіх чайних родичів білий чай може похвалитися переважною кількістю корисних речовин, а також містить найбільше чайного кофеїну, який називається теїн і сприяє бадьорості. Також білий чай прискорює природний метаболізм, що допомагає позбавитися зайвої ваги, вивести з організму токсини, шлаки і навіть деякі отрути. Антиоксиданти, поліфеноли, біофлавоноїди, присутні у складі напою за рахунок слабкої ферментації, вибудовують захисні механізми від усякого роду пухлин і ультрафіолетового випромінювання. Також білий чай містить речовини, які нормалізують згортання крові, тому його вживання рекомендоване за наявності тромбозів та гемофілії. Проте безсоння, вагітність і період годування немовляти, гіпертонія, гастрит, виразка шлунку, а також діабет і захворювання нирок включені у перелік протипоказань до вживання білого чаю, тож будьте уважні та обережні.
Втім, і користь від чайного напою можна отримати тільки якщо правильно його приготувати. Найкраще для заварювання підійде порцеляновий посуд чи глиняний заварник. Температура води для заварювання білого чаю не повинна перевищувати 70 градусів – це дуже важливо, адже вища температура обпікає листя і бруньки та знищує всі поживні речовини й аромат чаю. Слід засипати жменьку сухого чаю до заварника чи горнятка, залити гарячою водою і настояти 5-10 хвилин. Забудте про цукор – смак чаю сам по собі трохи солодкуватий і надзвичайно приємний. Білий чай витримує усього пару-трійку заварок, адже листя його не розкривається, як у ферментованих видів чаю, але задоволення гарантоване.
Приємного чаювання!
