Світ відзначає День космонавтики. Ми вирішили подивитися як це відбувається в Дніпропетровську і розібратися, чи можна його тепер називати космічним містом як це було раніше.
Космос завжди притягував людей і в Дніпропетровську близько підібралися до його таємниць – до 87 року місто було закрите для іноземців через ракетне виробництво. Та й зараз, виявляється, в ньому повно секретів – КБ “Південне” працює на повну силу, каже заступник директора конструкторського бюро Олександр Новіков. Він просить не плутати конструкторське бюро із заводом “Південмаш” – це там все погано, а ось у них все добре: 100% зайнятість на виробництві, середня зарплата – 8 тис. грн. і 5 тисяч працівників-професіоналів, третина з яких – молодь. Молодих фахівців підбирають у ВИШах – ДНУ, Харківському авіаційному університеті та в коледжі ракетно-космічного машинобудування. І якщо в основному українські роботодавці стикаються з тим, що випускників доводиться навчати вже на робочому місці, то Новиков запевняє, що до них приходять готові фахівці, яким можна довіряти найскладніші проекти, тому що в цьому КБ допомагає університетам заздалегідь.
“У нас існують кафедри, де студентів-старшокурсників адаптують до роботи на виробництві”, – говорить Олександр Новіков.
Макети ракет в коледжі ракетно-космічного машинобудування зроблені руками студентів, тими, хто “горить” космосом. Влад – один з них. Зараз він закінчує 4-й курс і вже отримав запрошення на роботу від КБ “Південне”. Там по достоїнству оцінили його знання і вміння. Але доля молодшого спеціаліста не цікава хлопцеві.
“Я буду поступати в Харківський ВИШ або в ДНУ, хочу бути інженером-ракетобудівником, в мирних цілях освоювати космос, мрію запустити людей на Марс”, – ділиться Влад.
А ось одногрупниця Влада Ольга сумнівається, чи зможе вона стати гідним ракетобудівником, тому подумує про другу вищу.
Щороку коледж випускає 40 ракетобудівників і всі вони продовжують навчання за фахом в університетах, або йдуть працювати в КБ “Південне”, запевняє директор Олександр Романовський. Вони не вчать тут тих, хто після випускного стане охоронцями або продавцями, забожився Олександр Михайлович.
“Ми можемо надати документи по кожному випускнику – всі вони навчаються за спеціальністю в університетах, працюють на виробництві. І навіть якщо наш студент потрапить на роботу на кондитерську фабрику з автоматизованим управлінням, то він там буде кращим”, – запевняє Романовський.
Все сходиться – і директор коледжу, і студенти, і представники конструкторського бюро кажуть одне і те ж: з українських ВИШів виходять відмінні фахівці, завдяки яким Дніпропетровськ по праву може називатися космічним містом.
