Новий міністр освіти Лілія Гриневич вже позначила пріоритети роботи свого відомства – зокрема, питання про введення 12-річної школи вже остаточно вирішено. Тим часом, в Раді очікує голосування законопроект про освіту з урахуванням побажань профільного комітету Ради, який і очолювала Гриневич.
Проект не дешевий – за оцінками Мінфіну, тільки на мінімальне забезпечення заходів щодо виконання закону “Про освіту” протягом двох найближчих років необхідно 163,3 млрд. Грн. А згідно з новим законопроектом, Україна повинна буде виділяти на освіту 135-138 млрд грн. на рік. При цьому, в бюджеті на 2016 рік, МОН дали 25,9 млрд. Грн. Тобто, цифри закладені в закон спочатку нереальні.
З 2018 року в школах введуть 12-річку. Одне з найголовніших нововведень і, мабуть, саме скандальне. У 2002 році, ще при Кучмі, вона вже була введена. І потім протягом багатьох років піддавалася жорстокій критиці починаючи від питань дорожнечу даної системи для бюджету і закінчуючи аргументами про “вагітних гімназисток”.
Згідно із законопроектом, 12-річка буде включати три рівні: початкова освіта (чотири роки), базову середню освіту в гімназії (п’ять років) і профільне середню освіту в ліцеї або установі профосвіти (три роки).
З’являться нові спеціалізовані школи. У категорію “школи 1-3 ступеня” потрапляють мистецькі та спортивні школи, а також мистецькі та спортивні коледжі.
Зміни торкнуться і дошкільних установ. У їх список також увійдуть спортивні, художні та військові навчальні заклади.
Питання продовженого вирішать на місцях в школах. Якщо раніше додаткові заняття призначалися місцевим органом освіти, то тепер питання гуртків і додаткових занять буде приймати засновник установи за клопотанням батьків. Фінансування може бути змішаним – наприклад, державним і батьківським.
Школам дадуть більше автономії. Якщо раніше директора призначали органи освіти, то тепер схема змінилася. Директора обиратимуть за конкурсом, до складу конкурсної комісії увійдуть представники школи, батьки та педагоги.
Скорочення шкіл. В рамках децентралізації буде проходити закриття шкіл з малою кількістю учнів (вирішувати це будуть місцеві ради). Законодавчо прописана безкоштовне підвезення учнів сільських шкіл до місця навчання і додому.
Коментар Олега Єреська, екс-директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міносвіти України:
У всьому світі діє система освіти від 12 до 14 років. Але я проти того, щоб воно було обов’язковим, тим більше, і для бюджету це накладно. Але обов’язкову середню освіту прописано в Конституції. Тому, щоб зробити 12-річку необов’язковою, то потрібно міняти цю норму. І тоді 12-річна освіта буде підготовкою до вузу.
Що стосується автономії шкіл, то тут все залежить від професіоналізму кадрів. За ними повинен бути жорсткий контроль, і вони повинні обов’язково проходити переатестацію, що і в нинішньому законі прописано. Тоді автономія буде мати сенс.
Тепер вузи будуть в обов’язковому порядку перевіряти не тільки на стандарти освітньої програми, але і на можливість вузу її виконати. Тобто, якщо у вузі відстає матеріально-технічна база, то його можуть знизити в рівні акредитації. Ця програма спрямована на скорочення вузів – в Міносвіти не раз заявляли про плани скоротити кількість вищих навчальних закладів з 802 до 317. Частина вже закрили, ще частина зіллють з іншими університетами.
Тепер, крім освітньо-професійної та освітньо-наукової програми, з’явиться освітньо-творча. Рівнів освіти теж буде три. Останній передбачає оволодіння методологією художньої та художньо-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого художнього проекту, отримання практичних навичок вироблення нових ідей і рішення теоретичних і практичних проблем у творчій мистецькій сфері.
Нова вчений ступінь. Доктор мистецтва. Цю ступінь отримують на третьому рівні освіти в вузі мистецького спрямування. У всіх інших залишається доктор філософії. Нормативний термін підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки.
Рівнів залишається три: бакалавр, як перший рівень (замінює фахівця), магістр і доктор (філософії і мистецтв).
Новий графік роботи в гуртожитках. Це нововведення, скоріше, просто приємний бонус для студентів. Тепер доступ в гуртожитку повинен бути цілодобовим.
Коментар Андрія Черних, незалежного експерта в сфері освіти:
Я не бачу особливих плюсів. Найбільша проблема, яка допускається при прийнятті таких стратегічних і профільних освітніх законів, як, наприклад, про вищу освіту – фінансування. Нещодавно прийняли зміни щодо фінансування професійно-технічної освіти та тепер, при розробці закону про освіту, є відсутність реальних фінансово-економічних розрахунків. А як результат – немає фінансового ресурсу на їх реалізацію.
Будь-який закон без фінансового забезпечення – це просто папірець. З прийняттям закону про освіту кардинально змінюється структура на всіх рівнях. Це зажадає значних обсягів коштів, як для розробки нових навчальних програм, так і для друку нових підручників і перепідготовки вчителів. А цих коштів немає. Потрібно чесно про це говорити.
Ставити, як умова збереження навчального закладу високий рівень матеріально-технічної бази при тому, що не створені реальні умови для того, щоб вузи заробляли і найголовніше, могли скористатися заробленими ресурсами, щонайменше нелогічно.
Більш того, у мене великі сумніви щодо необхідності повернення 12-річної системи. На мій погляд, немає ніякої суттєвої різниці між 11-річною і 12-річною школою. Результати тестів ЗНО говорять самі за себе. Тому, в першу чергу, потрібно системно змінювати програму шкільної освіти в молодшій і середній школі. Ось там корінь проблеми. Інакше і 13 і 15-річна школа нам не допоможе.
