Микола Томенко: Народні депутати мали би працювати на громадських засадах

14 Липня 2016 15:55

vrТаку думку висловив лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко у своєму блозі на «Обозревателе».

«Якщо проаналізувати характер діяльності нинішньої Верховної Ради, то є парадоксальна закономірність: цей парламент багато часу присвячує боротьбі з комунізмом, але за фактом своєї діяльності він є типовим неокомуністичним, або неорадянським парламентом, – вважає Микола Томенко. – Якщо рішення у комуністичні часи ухвалювало одне політбюро, то зараз – кілька політбюро, а депутати так само приходять на засідання, натискають кнопки, у масі своїй навіть не знаючи, за які закони і рішення вони голосують».

Тому, на його думку, поки діє нинішня модель Верховної Ради, проситься зміна статусу і формату діяльності парламенту: як і в радянські часи, депутати мусили би працювати на громадських засадах. Адже вони не ведуть системної самостійної роботи для відстоювання інтересів народу, а рішення приймаються, умовно кажучи, «на стороні».

«І тільки тоді, коли буде сформований професійний, самостійний та відповідальний парламент, тоді належна оплата роботи народних депутатів буде логічною», – вважає М. Томенко.

Коментуючи дискусії про загрозу дострокових парламентських виборів, Томенко зазначив, що і прихильники, і противники виборів виходять виключно з власних інтересів, а не з позиції вирішення проблем, які стоять перед українським політикумом.

Тому, на його думку, головна проблема полягає в тому, як зробити так, щоб в Україні з’явився працюючий, професійний та відповідальний парламент, відповідно, з такими ж депутатами. А не в тому, як або максимально утриматись при владі за рахунок теперішнього парламенту, або як максимально швидко переобрати цей парламент, щоб збільшити свою присутність у ньому.

Отож, він радив би перевести дискусію в площину визначення КОНЦЕПЦІЇ, яким повинен бути правильний парламент в Україні, а потім вже говорити про вибори.

«Очевидно, що правильний європейський парламент має повернути собі статус вищого законодавчого органу держави, а не бути місцем для легалізації раніше погоджених партійних чи олігархічних домовленостей. Бажано, щоб і чисельність такого парламенту сягала не більше 300 осіб, а кількість комітетів була не більше 15-ти з пропорційним розподілом депутатів. А не так, як зараз, коли усі «гуманітарні» комітети мають по 6-10 осіб, а «блатні» – більше 30 осіб», – зазначив М. Томенко.

До того ж, це повинен бути парламент, у якому ключовим місцем для ухвалення рішень повинен бути профільний комітет, а не сесійне засідання. «І, сподіваюсь, що вистачить сміливості врешті-решт погодитись з моєю ідеєю про онлайн трансляцію засідань комітетів, щоб суспільство бачило і розуміло, як приймаються популярні і непопулярні рішення. Адже ухвалення рішень відбувається саме на комітетах, а не під час пленарного засідання, коли, фактично, йде лише голосування, тобто – легалізація рішень, ухвалених на «бюджетному», «торговому», «податковому» чи інших комітетах», – зазначає політик.

Не менш серйозним питанням є і якісний склад парламенту, зауважує він.

«Незважаючи на те, що депутати потрапляють у владу через прямі вибори, я переконаний, що «мінімальний набір» вимог до депутата повинен бути узаконений. Серед таких вимог, як мінімум, – наявність у народного депутата вищої освіти (зараз така вимога законодавчо не закріплена). А сама процедура відбору депутатів повинна проходити не в партійних політбюро або виключно одними виборцями в округах, це повинен бути взаємозалежний процес в оптимальній моделі виборів за відкритими партійними списками. Отож, ще раз наполягаю на перенесенні акцентів нинішньої дискусії з того, коли треба проводити дострокові вибори, на те, яким повинен бути правильний український парламент. А вибори вже стануть інструментом для вирішення цієї стратегії», – підсумував Микола Томенко.

Джерело: tomenko.ua