Музейна справа вже давно не обмежується експонатами під склом і довгими екскурсіями.
Чим же тепер приваблюють відвідувачів закордонні заклади, де шукають фінансування та які цікаві проекти реалізовують.
ЦЕНТР КОПЕРНИКА У ВАРШАВІ
Ідея центру виникла ще у 1990-х роках після успішно проведених наукового пікніка й фестивалю, а вже на початку 2000-х почалася реалізація проекту. Щороку у приміщенні на річці Вісла у Варшаві він приймає понад мільйон відвідувачів. Тут розміщені сотні інтерактивних експонатів, з якими можна самостійно проводити наукові експерименти.
Центр наук «Коперник» заснували спільно місто Варшава, міністерства науки і вищої освіти та національної освіти Польщі. Ці установи наполовину фінансують центр своїми дотаціями, решту доходу становить продаж квитків та спонсорство, кошти грантодавців і партнерів. Проте заклад не можна назвати дотаційним. За шість років існування він заробив більше 55 млн злотих (близько 15 млн доларів).
Головна стаття витрат «Коперника» – це, звісно, виставки (42,6% річного бюджету за даними 2015 року), які зробили центр одним з найбільш передових у Європі. Трохи менше грошей іде на утримання приміщення та інфраструктури (32,6%), важливим напрямком також є організація програмних заходів (14,7%) та освітня діяльність (8%).
У «Копернику» постійно діють сім виставок, а також Театр високих напруг і Театр роботів. Галерея «Коріння цивілізації» – унікальна в європейському масштабі експозиція, що поєднує точні і гуманітарні науки та викликає яскраві емоції у відвідувачів. Популярні серед гостей також планетарій і технопарк. Ще дві виставки мандрують усією територією Польщі. Лише за 2015 рік вони майже 30 разів виїжджали у регіони.
У центрі також діє майстерня, у якій відвідувачі можуть самостійно вирішувати інженерні, наукові та логічні задачі, використовуючи побутові предмети: папір, трубки, скріпки, кульки, гумки. І все це без очевидних заздалегідь результатів, без оцінювання і обмежень за часом. Тут у кожного є шанс зробити відкриття.
Нині в центрі відбувається чимало змін. Процес оновлення розрахований на два роки, а перші результати з’явилися у березні, коли відкрилася оновлена галерея «Світ у русі». Нові експонати виготовили на замовлення, а старі вдосконалили, щоб з ними можна було вільно експериментувати. Крім того, задля комфорту відвідувачів у центрі планують переобладнати систему візуальної інформації, а також модернізувати входи, каси, гардероби та магазини.
ГРУЗИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ
Грузинський національний музей – це не один заклад, а мережа, що об’єднує 14 музеїв у різних містах країни. Серед них – Музей історії Тбілісі, Музей Грузії, історичний, археологічний та етнографічний музеї, Державний музей мистецтв, Музей радянської окупації. Організація була створена в 2004 році і стала успішним зразком того, як установа з великим впливом радянського музейного менеджменту (чи його відсутністю) може трансформуватися у сучасну інституцію «для людей». Мережу очолив археолог і професор Давід Лордкіпанідзе.
Окрім державного фінансування та прибутку від діяльності музеїв, установа підтримується донорськими організаціями, серед яких ЮНЕСКО, посольства США, Франції, Німеччини та кількох фондів, зокрема Національний науковий фонд Шота Руставелі, DVV International, Відкритий фонд Товариства Грузії та Фонд партнерства Євразія.
Розгалужена система музеїв орієнтована не лише на збереження історичної пам’яті Грузії, а й на фундаментальні дослідження, безперервне навчання та комунікацію з людьми. Грузинські музейники налаштовані на наукові дослідження та розвиток туризму. Їхньою головною місією є збереження, інтерпретація і доступність музейних скарбів – експонатів та знань. Зокрема йдеться і про знання історії та культури грузинського народу. Фактично оновлена структура зробила ставку на людей та інвестувала у розвиток туристичного потенціалу країни.
ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ У ЛОДЗІ
Muzeum Sztuki в польському місті Лодзь є одним з найстаріших музеїв сучасного мистецтва у світі, а його відкриття було ініційоване ще на початку 1920-х років самими художниками, зокрема групою сюрреалістів Artes. З того часу колекція представляла такі напрямки мистецтва, як кубізм, футуризм, конструктивізм, пуризм і сюрреалізм. З 2008 року колекція знаходиться у колишньому приміщенні ткацького заводу ХІХ століття.
Основна цінність збірки, здебільшого експериментальної, – це відкритість щодо сучасності, її презентація як похідного від минулого. Колекція вибудовується навколо експонатів, які були представлені під час відкриття музею у 1931 році.
Крім арт-майданчика в установі діє науково-дослідний центр, що займається організацією лекторіїв, дискусій, кінопоказів, які супроводжують виставки. Також у закладі сьогодні працює окремий департамент освіти, який проводить наукові конференції та своїми заходами пропагує навчальну складову в музейній діяльності.
МУЗЕЙ МОРСЬКОГО ФЛОТУ В ТАЛЛІННІ
Музеїфікація знань про морську культуру в Естонії – це нішевий проект колишніх капітанів і моряків, що почався 1935 року. А з 1981 року постійна експозиція перебуває в гарматній вежі Товста Маргарита в Таллінні. П’ять років тому музей відкрив свою другу експозицію в Льотній гавані та став одним з найпопулярніших у країні.
Територія Льотної гавані – це відкритий міський простір, вільних для всіх. Експозиція знаходиться в ангарі для гідролітаків і представляє вітрильники, човни, морські міни, а також понад сотню моделей – від старовинних вітрильників до сучасних вантажних і пасажирських суден і маяків. Загалом у колекції аж 90 тисяч експонатів.
Минулий рік в Естонії офіційно пройшов під знаком морської культури, проведенням якого займався профільний музей. Для цього організатори залучили 200 тис. євро від Міністерства культури Естонії та партнерів з приватного та державного секторів. Серед іншого на ці кошти провели дві виставки про вікінгів.
Перша, відкрита у співпраці з Талліннським університетом, демонструє рідкісні об’єкти епохи вікінгів, знайдені на території Естонії, і пропонує огляд естонського регіону як важливої частини торгового шляху вікінгів. Друга, «Вікінги: життя за межами легенди» – це візитна картка Музею історії Швеції: після туру Європою та США експозицію, присвячену маловідомим аспектам культури вікінгів, вперше побачили у країнах Балтії. Додаткове фінансування витратили на архітектурне проектування і цифрові додатки для виставки. А для того, щоб зацікавити морською темою та своєю діяльністю ще більше людей, Музей морського флоту спільно з Естонською морською академією випустив набір настільних ігор «Морські професії в десяти карткових іграх».
ПАРК-МУЗЕЙ КРЕЛЛЕР-МЮЛЛЕР У НІДЕРЛАНДАХ
Те, що приваблює відвідувачів у художній музей Креллер-Мюллер біля містечка Оттерло і робить його одним з кращих музеїв Європи, – це 25 гектарів парку скульптури просто неба. Основу виставки складають десятки тисяч предметів мистецтва, зібрані колекціонеркою Хелен Креллер-Мюллер на початку минулого століття. Серед експонатів – полотна Вінсента Ван Гога, Пабло Пікассо, Піта Мондріана, Поля Гогена та інших.
Розташована в національному парку Де-Хоге-Велюве, експозиція також включає роботи кращих скульпторів ХХ і ХХІ століття: Огюста Родена, Лучіо Фонтани, Генрі Мура. Переглянути шедеври можна, просто проїхавшись на велосипеді по території парку. Він спланований так, щоб на практиці втілювати ідею колекціонерки й засновниці про симбіоз мистецтва, природи й архітектури.
Підтримка такого масштабного арт-майданчика вимагає великих коштів. Частково компенсувати витрати допомагає законодавство. Музей зареєстрований як організація суспільної користі (ANBI) в податковій адміністрації Нідерландів. Це означає, що він не зобов’язаний платити податок на спадщину, нерухомість чи пожертвування. А дохід забезпечує продаж квитків: повний дорослий квиток до музею коштує 18,60 євро. При цьому щороку Креллер-Мюллер відвідує більше 300 тисяч людей, і кількість туристів стабільно зростає.
МУЗЕЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА В СТОКГОЛЬМІ
Шведська назва музею Мoderna Мuseet – це європейський знак якості. Тут розміщено одну з найкращих на континенті збірок сучасного мистецтва з роботами Пабло Пікассо, Сальвадора Далі, Роберта Рашенберга, Ірвіна Пенна. В 1963 році уряд виділив п’ять мільйонів шведських крон для поповнення колекції полотен, а пізніше міжнародна експозиція музею поступово зростала за рахунок пожертв і нових придбань.
Сьогодні в залах та архівах закладу знаходяться десятки тисяч картин, скульптур, інсталяцій, акварелей, малюнків і гравюр, а колекція фотографій налічує близько ста тисяч робіт, створених з 1840-х років і до наших днів. Масштабна колекція дозволила музею відкрити підрозділ у місті Мальме та стала відправною точкою для візуальних й інтелектуальних експериментів.
Мoderna Мuseet – це відкритий майданчик для освітніх подій, громадських зустрічей, кінопоказів та концертів. Музейники розглядають мистецтво як джерело досвіду для людей будь-якого віку, джерело знань про світ і про себе. Також цікаво, що музей очолюють відразу два директори. Це підкреслює важливість діалогу на всіх рівнях організації, а також сприяє менш ієрархічному підходу до керівництва.
МУЗЕЙ KUMU В ТАЛЛІННІ
KUMU – це абревіатура від естонського Kustimuuseum («художній музей»), а ще це головний і найбільший філіал Естонського художнього музею, де представлене мистецтво країни з XVIII століття. Окремо функціонує Галерея сучасного мистецтва – як виставковий простір та експериментальна лабораторія ідей. Сучасно виглядає й архітектура музею. В основі будівлі – коло, а в приміщенні площею 25 тисяч кв. метрів через усі сім поверхів, два з яких знаходяться під землею, піднімається атріум.
Паралельно з основною експозицією тут щороку проходить з десяток тимчасових проектів, половина з яких презентує світове мистецтво. Крім того в KUMU діють кінопрограми, відбуваються музичні події, освітні заходи, працює бібліотека з найбільшим в Естонії фондом арт-літератури. У 2008 році прогресивний KUMU отримав звання «Європейський музей року».
У музеї запущена програма мобільності кураторів і колекцій, яка дозволяє порівняти музейне зібрання з надбаннями інших закладів і завдяки цьому краще зрозуміти їхній контекст і особливості. Програма з обміну та співпраці включає відвідування музеїв кураторами, а також переговори і фінансування, що стосуються обміну колекціями і спільних публікацій.
Цього року в KUMU завершується дворічний проект «Музей як інструмент», який отримав підтримку кількох грантових програм. Проект ставив за мету зробити музей відкритішим для нових цільових груп, зокрема для молоді віком 15-25 років. Загалом KUMU впевнено рухається наміченою траєкторією і намагається створити поліфункціональний простір та активного залучати до роботи громаду.
