Українські письменники, які відомі майже кожному українцю, були номінантами Нобелівської премії з літератури. Щоправда, з різних причин, вони, на жаль, не увійшли у списки лауреатів.
І найцікавіше — кандидатури представлених письменників висували відомі зарубіжні і впливові особистості. Це вкотре доводить, що українська література мала неабияку вагу за кордоном.
Це вкотре доводить, що українська література мала неабияку вагу за кордоном.
Іван Франко
Кандидатуру Івана Франка запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Позицію професора підтримав також шведський історик Г. Гярне. Відомо дві причини, чому Іван Франко так і не став лауреатом цієї премії. Перша — що лист від Застирця прийшов надто пізно, список номінантів уже був затверджений. Друга — смерть Івана Франка.
Улас Самчук
Після того, як світ побачив трилогію «Волинь» Уласа Самчука, його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії з літератури висунув журнал Торонто «Соврємєннік». Проте, аби її затвердити забракло рекомендації нобелівського лауреата.
Василь Стус
Василь Стус — відомий український поет, перекладач, прозаїк, критик, літературознавець, правозахисник — теж у списку номінантів. Творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а самого поета на 12 років заслали до Сибіру. Кандидатуру висунув нобелівський лауреат Генріх Бель. Саме в той час Василь Стус згинув у таборі для політв’язнів, тому його кандидатуру так і не розглянули.
Олесь Гончар
Олесь Гончар — український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат премії імені Тараса Шевченка, голова Спілки письменників України. Його кандидатуру висунула українська діаспора після того, як у 1989 році з’явилося видання його «Собору» англійською мовою.
Микола Бажан
Микола Бажан — український радянський письменник, філософ, громадський діяч, перекладач. У 1970 році його кандидатуру на Нобелівську премію висунув на розгляд Омелян Пріцак — відомий у світі український вчений-славіст і тюрколог.
За матеріалами: vsiknygy.
