«Суд першої інстанції визнав незаконним звернення Криворізької виборчої комісії до політичних партій щодо відкликання депутатів-зрадників», – такого роду повідомлення якщо не з тріумфальними нотками, то в усякому разі з явним нальотом сенсаційності заповнили днями не надто розмаїтий інформаційний простір Кривбасу. Хоча насправді дивовижні рішення українських судів, зокрема й криворізьких, у реаліях переважно неправового українського повсякдення вже давно втратили характер сенсаційності.
Отже, чи є сенсаційним рішення Дзержинського районного суду в місті Кривому Розі, ухвалене під головуванням судді Романа Скотаря, яким визнано дії Криворізької міської виборчої комісії незаконними й відмінено її постанови від 31.05.2017 щодо відкликання депутатів Криворізької міськради Букреєва, Плакси та Груніна? Після кількох «замінувань» будівлі виконкому Криворізької міськради, де розташоване приміщення міської виборчої комісії, викрадення підписних листів з 42 тисячами зібраних підписів і зрештою відвертого саботування роботи комісії провладним головою Павлом Гівелем і частиною таких же комісійників, а також багатьох інших надто показових обставин це вже навіть не смішно…
Тож на повному «серйозі» рішення суду тепер заходилися коментувати фахові юристи. Приміром, досвідчений адвокат, він же депутат Криворізької міськради Дмитро Антонов на своїй сторінці в ФБ зазначив, що рішення суду очевидне для тих, хто уважно читає Закон, і неймовірне – для тих, хто його не читає. На думку адвоката, «незаконні постанови були прийняті ТВК без дотримання належної процедури».
«І справа тут не в крадіжці підписних листів, – запевняє юрист-депутат, – а саме в невиконанні виборчою комісією тих обов’язків, які покладає на неї законодавство перед ухваленням спірних постанов». Маючи на увазі необхідну в таких випадках перевірку виборців у відповідному виборчому реєстрі, Дмитро Антонов, очевидно, натякає на «неправомірність» таких дій з копіями підписних документів. «Це зрозуміло будь-якому студенту-правознавцю, – наголошує правник. – І, звичайно ж, усім тим, хто ініціював і проводив заходи з «відкликання». При цьому адвокат робить закид на адресу ініціаторів відкликання, що, мовляв, ніхто з них навіть не спромігся прийти до суду.
Абсолютно протилежну щодо цього думку має член ініціативної групи з відкликання депутатів Криворізької міськради Олександр Корнік, який, за його словами, якраз був присутній разом з іншими колегами по групі на цьому судовому засіданні. Коментуючи рішення суду, а також висновки адвоката Дмитра Антонова і подібних йому «досвідчених юристів», громадський активіст наголошує на трьох основних аспектах, пов’язаних з відкликанням депутатів-зрадників.
«По-перше, справа саме у викрадених підписних документах», – говорить Олександр Корнік. І цього факту, на його думку, суд якраз і не врахував і не бажають враховувати усі «штатні» й найняті владою «професійні юристи», які тепер активно коментують судове рішення.
«По-друге, на останніх місцевих виборах, – констатує громадський активіст, – криворізький виборець голосував не за якогось конкретного депутата, а за ту чи іншу політичну силу, яка й формувала свій виборчий список». Посилаючись на цю обставину та на відповідні норми чинного Закону про місцеві вибори, член ініціативної групи, який безпосередньо займався збором підписів за відкликання депутатів-зрадників, зазначає, що суб’єктами виборчого процесу наразі є виборці та політичні партії, а не обрані, згідно з результатами голосування за ті чи інші партії, депутати. А відтак, на його думку, суддя не мав права приймати позовні заяви від депутатів, а тим більше – розглядати їх у суді. «Тому цей позов є просто нікчемним, – наголошує Олександр Корнік. – І про що тут можна говорити, коли суддя сам порушив закон, приймаючи його до розгляду?»
І третє, на що вказує громадський активіст у відповідь на звинувачення на адресу міської виборчої комісії щодо порушень процедури, які нібито мали місце при прийнятті нею «незаконних» постанов, а також «неправомірності» її звернення до політичних партій щодо відкликання депутатів. «Якщо суд мав сумнів щодо законності ухвалення постанов і правомірності дій міської виборчої комісії, – зазначає Олександр Корнік, – то чому ж не було подано відповідного судового запиту до ЦВК, щоб мати з цього приводу професійну оцінку вищого виборчого органу, який стоїть на чолі досить жорсткої вертикалі й контролює процес ухвалення рішень усіма підзвітними йому виборчими органами нижчого рівня?» Член ініціативної групи припускає, що якби такі порушення дійсно мали місце, то це неодмінно було б зафіксовано й відображено на сайті ЦВК, а оскільки таких зауважень немає, то всі звинувачення щодо цього є просто надуманими.
Таким чином, криворізький прецедент з відкликання депутатів, на думку Олександра Корніка, є дуже небезпечним для тих, хто й надалі хоче мати в особі депутатського корпусу слухняну машину для голосування з надважливих питань сьогодення, а тому й присвоєне право оцінювати діяльність народних обранців і власне сам механізм їх відкликання віддавати виборцям, звісно, не бажає. І з цим важко не погодитись. Втішає лише те, що самі виборці, принаймні найбільш активна їхня частина, сповнені рішучості все ж таки залишити це гарантоване законом право за собою.
Однак після звернення Криворізької ТВК до політичних партій ВО «Батьківщина» та РПЛ вже минуло більше трьох тижнів, а відкликати депутатів, які скомпрометували себе ганебною грою на чужому полі, підігруючи вілкулівському режиму, схоже, ніхто не збирається. Чим завершиться криворізька історія з відкликання одинадцяти депутатів Криворізької міськради і чи стане вона дійсно «криворізьким виборчим прецедентом відкликання», будемо слідкувати за перебігом подій у цьому вкрай важливому процесі.
Нагадаємо, що в квітні за народною ініціативою в Кривому Розі розпочалася безпрецедентна кампанія з відкликання одинадцяти депутатів міськради, обраних на минулих місцевих виборах за списками ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка. Всупереч волі виборців обрані депутати відразу ж перейшли на бік вілкулівського режиму, зруйнувавши можливу конфігурацію демократичної більшості, що вперше за всю історію місцевого самоврядування могла утворитися в Криворізькій міськраді за результатами минулих виборів.
За відкликання 11 депутатів-перебіжчиків ініціативна група зібрала більш як 42 тисячі підписів, які у визначений законом термін було передано в міську виборчу комісію для перевірки й ухвалення відповідного рішення. Однак за кілька днів стало відомо про зникнення усіх підписних документів. Невдовзі ініціативною групою було надано виборчій комісії на перевірку їх електронні копії.
17 травня сплив 20-денний термін, визначений законом для перевірки підписів. Однак цього дня за відсутності кворуму міська виборча комісія так і не змогла розпочати свою роботу. Зібрати кворум вдалося лише 31 травня, й саме цього дня, незважаючи на чергове повідомлення про «замінування», Криворізька міська виборча комісія таки змогла ухвалити рішення щодо звернення в центральні органи політичних партій ВО «Батьківщина» та РПЛ про відкликання 11 депутатів Криворізької міськради, обраних від цих політичних сил.
Невдовзі три депутати з числа 11 перебіжчиків подали позов до суду з вимогою визнати рішення міської виборчої комісії незаконними. Що й відбулося нещодавно в Дзержинському районному суді міста Кривого Рогу, який відмінив постанови виборчої комісії щодо трьох пред’явників позову – депутатів Криворізької міськради Букреєва, Плакси та Груніна. Очевидно, таким же методом спробують скористатися для збереження свого депутатського статусу й інші депутати-зрадники – якщо, звісно, рішення виборчої комісії щодо їх відкликання не будуть визнанні законними судами вищої інстанції.
