Це, те, що вже давно повинно бути організовано та запущено. Працюючи в агробізнесі, я давно зіткнувся з тим, що ті території, ті сільради, ті села, які найбільше приносили податків, по тоді існуючій формулі, – оббиралися. З них отримували кошти на користь не таким спроможним селам. І був період, коли та сільрада, де ми працюємо – Майська, забезпечувала маже половину районного бюджету, хоча назад поверталося дуже мало коштів. Несправедливо мало.
Це, звичайно, обурювало людей, котрі жили та працювали на цій території. Наші неодноразові звернення в район, область та Київ залишилися без відповідей. А наші звернення були прості: поверніть на територію більшого фінансування хоч щось у вигляді ремонту доріг чи фінансування школи, дитсадка чи клубу, хоч трохи більше того, що на той момент було. І ніякого відгуку не сталося. Виплачуючи великі податки, які, нажаль, не залишалися на території, з якої вони йшли, наше підприємство було вимушене фінансувати й ремонти доріг, й якісь заходи, й ремонти шкільних та дошкільних закладів, й вивози сміття з території сіл – все те, що повинно було бути профінансовано з наших же податків. Податки – це надбання тих людей, які працюють на підприємстві, це надбання території, на якій підприємство діє.
Децентралізація – це збільшення повноважень в плані правління фінансами, які надходять з території, тому, звичайно, ідея цієї реформи прийняла дуже позитивно. Бо ми думали в цьому русі та мріяли про це. Ще одне дуже важливе питання – це медицина на селі. Та оперативна медицина, котра якось затухає. Наші села умовно старіють, все більше тут залишається пенсіонерів та людей похилого віку, й відсоток їх все більшає й більшає. І дуже важливе питання – якомога швидша допомога таким людям. І тут не можна дозволити громадам поскупитися на фінансування медицини, на фінансування тих ФАПів та амбулаторій, на фінансування лікарів, які зможуть обслуговувати та надавати консультації, оперативну допомогу та реальну підтримку. Я вважаю що децентралізація позитивно вплине на майбутнє району. У децентралізацію закладений принцип – громада може і має право та обов’язок жити по коштам. Це значить, що ті кошти, які громада заробляє, вона має право повністю використовувати на себе та свої потреби. Та й ще надходження від держави зацікавлять громаду на ще кращу працю на своє ж благо.
Ситуація децентралізації змотивує, а й декого – і примусить, чесніше та прозоріше сплачувати податки, а це значить – надходжень у громади буде більше. Крім того, що громади матимуть право розпоряджатися своїми коштами, вони робитимуть це на свій розсуд – це значить, ніхто не зможе примусити вибрати того чи іншого будівельника на чиюсь користь, а перевага надана буде дійсно якісним робітникам. Кошти будуть раціональніше використані – не під інтереси окремих структур. Влада районів стане виборчою. Зараз спочатку обираються депутати райради, а потім вони обирають голову.
Децентралізація передбачає вибори напряму – громадянами, що, на мій погляд, підсилить відповідальність голів. У районі з’явиться більше підприємницьких ініціатив. Бо до децентралізації голови сільських та селищних рад були абсолютно нейтральні до розміщення якихось підприємств на своїй території. А зараз, коли податки повернуться, то від розміщених об’єктів буде користь – це кошти на додаткове фінансування вчителям, на ремонти, на додаткове освітлення та на багато ще чого.
Громада буде мати право організовувати свою громадську поліцію, і тут теж вона зможе обирати тих людей, котрі зможуть наводити порядок на території. Та якщо знову все це перетвориться в фарс, в імітацію децентралізації, коли знову створиться громада у вигляді великого району, коли знову підприємцям будуть розповідати, що їхні податки пішли на другу сторону району, і знову вони не зможу знайти, куди ж саме – то вони зна- йдуть тисячу способів ці податки не платити. Тому, величезний плюс децентралізації саме у активності та зацікавленості людей. Головне, щоб все знову не перетворилося на фарс. Голова громади, та голова сільради – це різні рівні. Голова громади стає керівником великого підприємства, і для того, щоб з ним добре справлятися, бажано мати досвід управління господарюючою одиницею, треба вміти складати бюджети, розробляти проекти, мати багато підприємницьких навиків.
Тим, хто зараз балотуються на посади голів громад – я б порадив осмислити, за що вони беруться та чи справляться вони. Депутати ради громад також не повинні бути тільки горлопанами, а бути тими, хто зможе відстоювати інтереси людей та розбирати в принципах фінансування, і в багатьох інших речах – вони повинні бути знайомі і з економікою, і з юриспруденцією. Виборцям я б порадив не обрати популістів, які не зможуть відповісти очікуванням людей, які, не маючи досвіду управління, розчарують громаду та не реалізують можливості децентралізації й перетворять її переваги на шкоду. Тож, я б радив виборцям дуже вдумливо підійти до обрання голів громад, не вестися на заклики, а обирати тих, хто зможе відповідати чаянням людей. Наприклад, на території Зайцівської громади, куди ввійдуть Майська, Зайцівська і Кислянська ради – на цій території 2 підприємницькі структури – «Маїс» та «Агро Союз». На перших порах, а це десь два-три роки, випадки, коли громада може деякий час, по деяким моментам бути не платоспроможною, то ці підприємницькі структури своїми бюджетами підтримають громаду в життєво необхідних проектах, котрі вимагатимуть зверх того, що буде громада отримувати, коштів. От на такі конкретні пункти я б радив виборцям звернути увагу, перепровірити кандидатів, пересіяти, а не вестися на популістські, непідтверджені обіцянки.
Володимир Хорішко, засновник корпорації «Агро Союз»
За матеріалами газети «Вісник народу»
