Масляна, Колодій, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя – назва одного свята, яке відбуваеться протягом тижня напередодні Великого Посту.
Розглянемо історію традиційного свята. Термін «Колодій» увійшов до українських писемних джерел більш як 400 з лишком років тому, тобто в добу козаччини. Однак свято «Колодій» безперечно існувало й до першої писемної згадки про нього.
На думку більшості дослідників слов`янської старовини – «Колодій» не має аналогів у жодного сусіднього з Україною народу, тобто не запозичений ні в кого. Це є наше власне дуже давнє свято, яке занурене своїм корінням у дохристиянські часи.
У давнину Колодій був символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. У цей тиждень старші жінки жартома «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися. Таким був звичай наших предків: усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.
«Колодка» ж, яка дала назву святу давніх слов`янських племен Наддніпрянщини, в жартівливій формі уособлювала собою чоловіче начало. Традиції та обряди цього тижня також підкреслювали ідеологію свята. Наприклад, неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться, тобто не пригостить жінок. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.
На Колодія святковою стравою були вареники. Спитаєте чому? – Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мали помолитися, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Їх начинка символізувала собою вагітну жінку, а значить, продовження роду.
Наприклад, вареники, начинені пшоняною кашею, сприймались прадідами як символ майбутнього врожаю; начинка з грибів сприяла чоловічій силі, з риби – жіночій; вареники начинені посічененими вареними курячими яйцями та зеленню, наділялися великою життєтворчою силою; вареники з маком уособлювали багатоманітність світів та зоряного світу; вареники з вишнями або дикими черешнями вважались чарівними.
Особливе ж місце займали вареники з сиром, адже сир — це є продукт переробки молока, а молоко в уявленнях наших прадідів було символом примноження та достатку. Саме тому, головною стравою на Масляну, тобто Колодій, в Україні споконвіку і був вареник, а тиждень коли їли вареники з сиром, називався «бабським», бо вареник з сиром символізував собою вагітну жінку, продовжувачку великого Роду.
