Поки тривали баталії навколо мовної статті нового закону про освіту, якось на другий план відійшла реформа освіти як така і ті зміни, які вступають в силу вже з нового навчального року. Зокрема, першими ці нововведення випробують на собі ті діти, які мають цьогоріч йти в перший клас. А їх чекають і нові правила прийому до школи, і зміни в самому навчальному процесі.
До школи в 6 чи 7 років?
У законі про освіту записано: «Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року».
Тобто батьки на власний розсуд і в залежності від індивідуального розвитку дитини можуть вирішувати, коли саме віддавати її у перший клас. Проте якщо дитині на 1 вересня вже виповнилося 7 років, вона точно вже повинна йти до школу саме цього року. Виняток може бути для дітей з особливими потребами. Вони в разі необхідності можуть розпочати навчання пізніше.
У перший клас – без екзаменів
Відповідно до закону, початкова школа (а це 1-4 класи) має бути однаковою і однаково доступною для всіх. Тому вступні іспити в перші класи будуть скасовані вже з наступного навчального року. Право на першочергове зарахування до початкової школи матимуть діти, які проживають на території обслуговування цієї школи.
І це стосуватиметься не лише звичайних шкіл, а й спецшкіл та гімназій. Справа в тому, що новим законом про освіту не передбачено шкіл з поглибленим вивченням певних предметів з першого класу. Профілювання починатиметься лише з базової (5-9 класи) і найбільше буде виражено у старшій (10-12 класи) школі.
«Загальноосвітні школи і раніше мали територію обслуговування, але було доволі немало закладів освіти, спеціалізованих шкіл, а також інколи початкових шкіл у складі гімназій і ліцеїв, за якими територія обслуговування не закріплювалася і туди проходили за іншими принципами, залежно від того, як це вирішувало керівництво школи і місцева влада. Відтепер жодних винятків. За всіма школами, де є перші класи, закріплюється територія обслуговування», – пояснює співавтор нового закону, аналітик центру CEDOS Ірина Когут.
За її словами, це робиться для того, щоб, по-перше, забезпечити конституційну норму про доступність, безоплатність, а також обов’язковість повної загальної середньої освіти. Адже тепер кожна дитина гарантовано матиме місце хоча би в одній школі, поблизу якої вона живе.
По-друге, це боротьба з корупцією. Дослідження Transparency International показали, що освіта – це одна з тих сфер, де українці стикаються з корупцією найчастіше. І якщо раніше корупція була зосереджена на вступі до вищих навчальних закладів, то в останні роки, після запровадження ЗНО, з цією проблемою більше стикаються при зарахуванні в дитсадки і школи, особливо у великих містах, де є або дефіцит місць, або уявлення про те, що якісь школи гірші, а якісь кращі.
Та найголовніша мета скасування іспитів при прийомі до школи – боротьба з нерівністю в суспільстві і забезпечення рівних можливостей для дітей, незалежно від їхнього соціального походження, зазначає Ірина Когут.
Адже, за її словами, діти можуть походити з абсолютно різних родин. І в умовах, коли дошкільна освіта необов’язкова, деякі батьки можуть підготувати своїх дітей до школи краще, навчити читати, писати чи водити їх на якісь додаткові курси, інші ж батьки можуть не мати для цього можливостей або мотивації. Але це жодним чином не повинно позначатися на праві самих дітей здобувати освіту нарівні з іншими.
«Дослідження, які проводились по всьому світу, показали, що діти, які походять з неблагополучного соціально-економічного середовища, з бідніших і менш освічених родин, мають набагато кращі шанси все-таки досягнути хороших освітніх результатів, якщо вони навчаються у школах, де є діти із кращого соціального-економічного середовища. Натомість якщо є сегрегація, то ці діти погані результати матимуть і до кінця школи», – наголошує аналітик центру CEDOS.
Що робити, якщо місць немає?
Батьки нинішніх першокласників розповіли ІА ZIK, що так звані співбесіди перед вступом до школи – це, безумовно, був певний стрес для їхніх дітей, але діти проходили їх по-різному і дуже індивідуально. Дехто без проблем відповідав на питання «екзаменаторів», дехто міг навіть розплакатися, злякавшись і розгубившись перед незнайомими людьми. Відповідно, батьки теж по-різному оцінюють необхідність таких іспитів перед вступом до школи та їх скасування. Та все ж вони прагнуть віддавати дітей до школи, яка, на їхню думку, є об’єктивно кращою.
Якщо батьки з тих чи інших причин хочуть, аби їхня дитина пішла навчатися до іншої школи без територіальної прив’язки, то закон це дозволяє, але тільки в тому разі, якщо ця школа вже прийняла всіх дітей зі своєї території і має ще вільні місця.
Однак яким чином відбуватиметься зарахування на ці вільні місця, якщо їх значно менше, ніж охочих туди потрапити? Відповіді на це питання ще немає – воно наразі оборюється в робочій групі Міносвіти, яка працює над проектом Положення про зарахування у заклади освіти.
При цьому розглядаються різні варіанти. Раніше міністр освіти Лілія Гриневич заявляла, що це може бути жеребкування, як прийнято в багатьох країнах світу. Також як варіант називають вік дитини – тобто пріоритет можуть мати старші діти. Можливо, буде враховуватися черговість заяв.
«Поки що кінцевого рішення немає. У будь-якому разі це не буде конкурсний відбір і перевірка знань», – зазначає Ірина Когут
Якщо ж у школі фізично бракує місць навіть для дітей навіть з її мікрорайону – це головний біль місцевої влади, яка має розрахувати територію обслуговування так, щоб усі діти помістилися, або ж відкривати в школах додаткові класи.
Можливі винятки
Приватні школи набиратимуть дітей за своїми правилами. Також ці норми не стосуватимуться дітей з особливими потребами – вони зможуть йти до школи без прив’язки до території обслуговування.
Окрім того, свої особливості зарахування на навчання можуть мати заклали спеціальної освіти – мистецькі, військові, спортивні школи.
«Також передбачається, що будуть винятки з цього правила для тих дітей, брати або сестри яких уже навчаються в якісь конкретній школі. Тоді вони теж зможуть потрапити до цього ж закладу не залежно від того, де вони проживають. Планується зробити виняток і для дітей співробітників певної школи. Але конкретні рішення ми побачимо, коли буде оприлюднено проект Положення про зарахування. Тоді можна буде говорити про конкретні процедури. Це має статися найближчим часом, можливо, вже за тиждень», – зазначила Ірина Когут.
Загальні й обов’язкові результати навчання
Скасування вступних іспитів – це ще не всі зміни, які чекають наймолодших школярів. 21 лютого уряд затвердив Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року. Як повідомили у Міносвіти, для розробки цього документу було використано досвід семи країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. Цей Держстандарт упродовж цього навчального року вже пілотується в 100 школах України.
«Там закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», – заявила напередодні міністр освіти Лілія Гриневич.
У стандарті визначено загальні та обов’язкові результати навчання за десятьма галузями:
мовно-літературною
математичною
природничою
технологічною
інформативною
соціальною і здоров’язбережувальною
фізкультурною
громадянською та історичною
мистецькою
Обов’язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з двох циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. «Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвитку, сприйняття інформації тощо», – зазначають у Міносвіти.
Наприклад, як пояснили у відомстві, обов’язковий результат навчання «Здійснює обчислення зручним для себе способом у навчальних ситуаціях, зокрема під час гри» виражатиметься у таких очікуваних результатах:
оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кінотеатрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо);
обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють);
знаходить значення математичних виразів;
обчислює значення виразів зі змінною;
застосовує різні способи виконання арифметичних дій із числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах.
Докладніше реалізація обов’язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.
Варто зазначити, що початкова школа – перша ланка, яка буде реформована вже з 1 вересня цього року. Стандарт базової школи має набути чинності з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року.
Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/02/27/pershyy_raz_u_pershyy_klas_skasuvannya_vstupnyh_ispytiv_ta_inshi_novatsii_1274765
