Якою насправді є інфляція в Україні

Продукти харчування:

• Хліб – 20%;
• М’ясо та м’ясопродукти – 29,7% (основний кошик м’ясопродуктів майже на 40%, а сало на 80%!);
• Молоко – 20,9%;
• Яйця – 27,8%;
• Фрукти – 39,3%;
• Овочі – 20,7%.

Житлово-комунальні послуги:

• Водопостачання – 20,6%;
• Утримання будинків та прибудинкових територій – 52,7%;
• Електроенергія – 28,1%.

Насамперед, подорожчали продукти харчування. Тому що більшу частину грошей українці витрачають саме на них. У структурі видатків домогосподарств – не менше половини складають видатки на продукти харчування.

Зростання цін в останні роки відбувається тому, що урядом внаслідок недолугої політики в багатьох напрямках соціально-економічного розвитку держави був порушений паритет між низькими зарплатами населення і цінами на товари не еластичного попиту. Наприклад, на енергоносії, послуги ЖКГ, які дотуються за рахунок держбюджету.

Крім того, уряд майже повністю абстрагувався (відсторонився) від регуляційної функції – було скасовано держрегулювання цін на соціальні продукти, що було здійснено під загальним гаслом «дерегуляції» – як наслідок, підвищилися ціни на хліб. Так, ліквідувавши санітарно-ветеринарний нагляд, уряд отримав епідемію африканської чуми свиней, і як наслідок, масовий забій поголів’я і неймовірне здорожчання свинини.

Стимулюючи експорт аграрної продукції, уряд щедрою рукою роздає дотації з бюджету виробникам курятини й яєць (найближчим друзям і компаньйонам «гаранта»). Тепер за будь-який експорт аграрної продукції уряд доплачує виробникам. Як наслідок – курятину і яйця вигідніше продавати за кордон – або всередині України, але за європейськими цінами. Тому ми будемо залежати не від коливання цін на товари всередині країни, а від їх коливання на світовому ринку.

Прогнози уряду щодо зростання економіки та зростання рівня інфляції не справджуються. Уряд традиційно завищує ріст ВВП та занижує зростання інфляції – для «надування» доходів бюджету та «обмеження» рівня соціальних видатків. Тому цілком імовірно, що у поточному році також буде спостерігатися ріст інфляції, що значно перевищить урядовий прогноз у 9%.

Монетарний чинник інфляції майже з маніакальною постійністю підкріплюється Національним банком, який через «вільне» ринкове регулювання та погодження прогнозів уряду щодо курсу гривні – сіє в головах українських товаровиробників негативні очікування, які відразу ж знаходять відображення в цінах – закладається «валютний» ризик і майбутній завищений курс. Крім того, постійний викуп НБУ урядових боргових паперів та продаж депозитних сертифікатів комерційним банкам фактично здійснює понадпланову емісію – збільшує загальну грошову масу, що не забезпечена реальною товарною масою.