Побутова та політична корупція, а також непрозорість управління комунальним майном характерні для низки областей України, про що свідчать результати дослідження “Сприйняття успішності проведення антикорупційної реформи в Україні: регіональний вимір”.
Згідно з дослідженням, спільними майже для всіх досліджуваних областей є такі корупційні проблеми: неефективність використання комунального майна (непрозорі тендери, будівництво, землевідведення), побутова корупція в освітній та медичній сферах, політична корупція (лобізм незаконних рішень, непрозорість призначення на посади) і корупція в дозвільній системі.
У деяких регіонах, зокрема в прикордонних, є проблеми, характерні переважно для таких областей: видобуток бурштину і вирубування лісу (Рівне), нелегальний видобуток вугілля, контрабанда і перевезення людей через лінію розмежування (Сєвєродонецьк), корупція в митних органах і клановість у місцевій владі (Ужгород), непрозорість розподілу бюджету (Тернопіль), корупція в правоохоронних органах (Харків), контрабанда та махінації з виділенням землі учасникам АТО (Херсон), корупція під час ремонту та будівництва доріг (Чернігів), корупція в портах і на митниці (Миколаїв).
“Загалом діяльність, яку провадять активісти в регіонах, є дуже схожою”, – сказала науковий працівник Харківського інституту соціологічних досліджень Світлана Щербань під час презентації дослідження у вівторок в Києві.
За її словами, здебільшого вони здійснюють моніторинг діяльності та відкритості місцевих органів влади, моніторинг державних закупівель й електронних декларацій, дослідження прозорості розподілу бюджетних коштів, а також журналістські дослідження.
Що стосується взаємодії з державними органами влади, то в усіх регіонах вона визначена як неефективна.
Зокрема, учасники фокус-груп скаржилися на те, що їхні заяви ігнорують, а в регіонах є кругова порука правоохоронців та органів влади.
Згідно з дослідженням, головною перешкодою в боротьбі з корупцією є високий рівень суспільної толерантності.
Серед інших проблем названо недосконалість законодавства, обмеженість методів боротьби з корупцією та дискредитацію антикорупційної діяльності.
Дослідження засвідчило, що в регіонах перешкодою в проведенні антикорупційної діяльності є також небезпека роботи організацій та активістів.
Майже в усіх досліджуваних регіонах учасники відзначали наявність психологічного тиску з боку представників органів влади, використання адміністративного ресурсу, тиск через правоохоронців, зокрема на родичів, а в деяких випадках йшлося про прямі загрози життю та здоров’ю.
Дослідження провів Харківський інститут соціологічних досліджень за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Термін – жовтень-грудень 2017 року із застосуванням фокус-групового методу.
Дослідженням було охоплено десять регіонів, зокрема Вінницька, Полтавська, Рівненська, Закарпатська, Чернігівська, Тернопільська, Миколаївська, Херсонська, Луганська та Харківська області.
Фокус-групи формувалися з представників громадських антикорупційних організацій, журналістів місцевих ЗМІ та активістів відповідних регіонів.