У результаті тривалих дискусій, що розгорілися між фахівцями з питань економіки та права й народними депутатами, занепокоєними думкою електорату, на фінішну пряму вийшли два законопроекти — «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності процедур банкрутства» (№3132-д) та Кодекс процедур з банкрутства (№8060).

Суддя Вищого господарського суду України, д.ю.н., професор Борис Поляков уважає, що прийняття Кодексу процедур банкрутства призведе до банкрутства банків і подальшого погіршення економічної ситуації в країні, адже порушити провадження у справі про банкрутство стане набагато легше. «Так, отримавши зранку гроші, увечері можна ставити питання про відкриття процедури банкрутства та тривалий час узагалі не повертати кредиту, а якщо пощастить, то й узагалі позбавитися кредитних зобов’язань», – пояснив він.

Б.Поляков переконаний, що фізичні особи — чи не єдина категорія позичальників, які повертають кредити. Якщо дозволити їх банкрутство, ми остаточно доб’ємо банківські установи.

Він звернув увагу на те, що у країнах Євросоюзу споживче банкрутство — найболючіша тема. «Під впливом реклами молодь масово скуповує смартфони, отримуючи при цьому кошти в банківських установах, однак за браком грошей кредитів не повертає, – каже експерт. – Таку розкіш, як споживче банкрутство, може собі дозволити лише заможна держава».

А от юрист АФ «Династія» Костянтин Гиров думає, що банкрутство фізичних осіб — не такий страшний вовк, як його малюють. Більшість розвинутих країн світу використовують цей юридичний механізм, який дозволяє громадянам реструктурувати свої борги та здійснити їх погашення.

«У свою чергу новий закон передбачає нову еру в складних відносинах кредитора та боржника. Для ініціювання процедури банкрутства потрібні лише безспірні вимоги в розмірі не менше ніж 372300 грн., що не були задоволені протягом двох місяців, та відсутність специфічних обставин, наприклад таких, як володіння родичами боржника першого ступеня споріднення майна сукупною вартістю понад суму вимог кредиторів, непогашену судимість за економічні злочини, які є підставою для відмови у відкритті провадження, – розповів юрист. – При цьому закон гарантує невключення до ліквідаційної маси єдиного соціального житла боржника середньої площі, а щодо іншої нерухомості закріплює переважне право на її придбання членами сім’ї боржника».

Таким чином, якщо особа має непідйомний борг і розуміє, що протягом 5 років після визнання її банкрутом не буде займатися незалежною професійною діяльністю як адвокат, приватний нотаріус, арбітражний керуючий, приватний виконавець, не потребує отримання кредиту/позики, то процедура банкрутства допоможе їй очиститися від старих боргів і почати нове, не обтяжене боргами життя. «Вважаю, що тотального банкрутства українців не відбудеться, оскільки все-таки ця процедура приводить до запровадження деяких обмежень щодо боржника», – переконаний К.Гиров.