Та що прискорить будівництво маневрових станцій
Вже у 2020 році введені потужності відновлювальних джерел енергії зростуть удвічі від сьогоднішніх і сягнуть 3 000 МВт. Щоб підтримувати стабільну роботу Об’єднаної енергосистеми України та швидко регулювати її в разі падіння потужностей, НЕК «Укренерго» має тримати до 1500 МВт резервних потужностей. А це означає, що ціни на електроенергію для споживачів зростатимуть шаленими темпами.
НЕК «Укренерго» презентувало свої невтішні розрахунки, та закликало «зелених» інвесторів підключитися і швидко почати будувати нові високоманеврові потужності, як то – літієві батареї та газопоршньові станції. Якщо «зелені» не відреагують, чиновникам, щоб стримати зростання цін, доведеться вносити зміни до закону «Про розвиток зеленої енергетики», та вводити обмеження для виробництва на найдорожчих сонячних та вітрових станціях, або скорочувати видачу дозволів на будівництво нових станцій.
Спеціалісти «Укренерго» разом з представниками Мінпаливенерго та НКРЕКУ наразі працюють над певними умовами конкурсу на будівництво, які б дозволили стимулювати потенційних інвесторів створювати нові високоманеврові потужності. Чиновникам треба дуже прискоритися, бо сам конкурс необхідно провести до кінця поточного року. Адже саме будівництво потребує 1,5-2 роки.
Звернулись до спеціаліста з проханням розказати, які внутрішні економічні чинники можна застосувати для активізації інвесторів, та скільки можуть коштувати нові високоманеврові потужності.
Який інтервал маневрування має бути? В Україні складається ситуація, що така, потенційно прогресивна послуга енергоринку, як «попит і пропозиція маневрових потужностей», або не запрацює у відповідний час (липень 2019 року), або запрацює не в тому форматі, який потрібен інвестору. Наразі розглядається проведення торгів на послугу маневреного резерву в добовому режимі, а на послугу генерації енергії для балансування – не менше, ніж в погодинному. Натомість технічне маневрування відбувається постійно, і такі довгі перерви в торгівлі не дозволять інвестору отримувати пристойні надходження. Принаймні, поки через кілька років не буде запроваджено торги з проміжком у 5-15 хвилин.
На багатьох світових енергоринках уже сьогодні працює «п’ятихвилинний» формат: тобто, необхідність включення маневрових потужностей визначається кожні п’ять хвилин; хоча, в ЄС це складає 15 хвилин. Тож Україні вже зараз треба підлаштовуватися під передовий досвід. Фактично, встановлення чіткого формату маневрування – це базові умови, як валюта держави, для залучення інвесторів на цей, абсолютно новий для нашої країни, ринок «послуг маневрування».
Крім того, генерація з «зелених» джерел, коли буде зобов’язана сплачувати штрафи за відхилення від графіку подачі електроенергії (а таке станеться після досягнення джерелами ВДЕ 5% у річному балансі виробленої електроенергії), може бути зацікавлена в розвиткові маневрених потужностей для зниження власних фінансових видатків. Але зараз такий попит не сформовано.
За наявних умов, наступним передбачуваним кроком держчиновників, до формування чітких та зрозумілих цінових сигналів попиту, буде створення відкритого щорічного графіку потреб у розвитку маневрених потужностей. У перспективі 10-ти років системний оператор оцінюватиме: на який рік та якої потужності очікується введення нових «зелених» установок; і такий же перелік потенційних пропозицій з установки та часу введення маневрових потужностей, які можуть запропонувати інвестори.
Скільки коштує побудувати газопоршньову станцію або storage energy?Розрахунок, як правило, ведеться за один кВт встановленої потужності, діапазон – від 500 до 1000 євро за 1 кВ, бо газопоршньові станції і турбіни виробляють різні виробники, отже, і ціна у них варіюється.
Щодо літієвих батарей, або storage energy, окрім того, що їх треба побудувати, вони змушені будуть купувати електроенергію на «закачування». Обсяг цієї енергії залежатиме від того, як батареї будуть використовуватися: тільки для первинного регулювання, чи ще й для заміщення пікового споживання.
Як правило, батареї заряджаються вночі, коли немає попиту, але атомні станції не можна зупинити, а потім, в пікові години, розряджаються; і вдень, коли йде спад споживання, батареї можуть повторно зарядитися. Вони коштують від 750 до 1200 євро за кВт.
У цих систем різний термін експлуатації: у газопоршньових агрегатів моральне старіння настає через 20 років, фізичне – через 25 років. Батареї підлягають поступовій заміні через 3 – 5 років.
На які пільги можуть розраховувати інвестори? У законі «Про функціонування ринку електроенергії» є стаття 29. Її остаточна редакція була результатом важкого компромісу політичних сил з одного боку, учасників ринку, в тому числі системного оператора «Укренерго» – з другого, та Енергетичного Співтовариства – з третього. Стаття уповноважує Кабмін затвердити порядок та умови проведення конкурсу щодо залучення інвесторів із впровадження необхідних маневрових потужностей. Проте в статті залишається багато темних місць, які можуть залежати від розсуду КМУ та регулятора.
Зокрема, це стосується і можливих стимулів для тих, хто зголоситься будувати маневрові потужності: пільги від органів місцевого самоврядування (наприклад, безоплатне виділення чи оформлення земельної ділянки, пільгова орендна плата); плата за її користування за рахунок споживачів чи державних ресурсів. Також держава може компенсувати частину або повну вартість капітального будівництва і, можливо, гарантувати закупівлю певного обсягу послуг у переможця конкурсу; надати іншу державну допомогу. Додаткові маневрові потужності в обсязі 2,5 ГВт для об’єднаної енергетичної системи України, озвучені паном Ковальчуком, мають з’явитися до 2025 року. Проте, перші нові станції повинні запрацювати вже до кінця 2019–го, коли, за прогнозом голови Укренерго, поточні потужності не зможуть приймати зростаючу кількість електроенергії від вітру та сонця; отже, доведеться відключати або їх, або АЕС.
Та для будівництва таких станцій, хай навіть невеликих, 20-40 МВт чи 50-100 МВт, крім моделювання й отримання фінансування, треба обрати та придбати майданчик, побудувати підстанцію для підключення в загальну енергосистему, пройти ліцензійні процедури для підключення – розвиток проекту вимагає не менше двох років. Важко сказати, чи перебуває хтось на ринку на етапі отримання дозволу на будівництво.
Хто заплатить за послуги маневрування? Швидше за все, всі витрати ляжуть на плечі споживачів у вигляді надбавки до тарифу – або за процедурою, передбаченою статтею 29, або ж, в порядку компенсації видатків на дотримання загальносуспільного інтересу за статтею 62.
Згідно Енергостратегії – 2035 та статті 62 закону, на державну компанію «Укренерго» покладено обов’язок збільшувати частку енергії з альтернативних, у тому числі відновлюваних, джерел в ОЕС України до 2030 року.
Серед доходів системного оператора «Укренерго» – тільки тариф на передачу електроенергії та тариф на диспетчерське управління. Обидва жорстко регулюються НКРЕКУ. Жодних варіантів для «пом’якшення» перепаду тарифів для пересічних споживачів при домінуванні «зелених тарифів» – немає.
Також стаття 62 закону «Про ринок електроенергії» надає право КМУ – у разі, коли ситуація викликає загрозу – покласти обов’язок на будь-якого учасника енергоринку, внаслідок чого у такого учасника «у загально-суспільних інтересах» можуть з’явитися надзвичайні повноваження. В наших реаліях може йтися про власників вугільних ТЕС, або гідроенергетики, яких може бути зобов’язано тримати в резерві свої потужності та балансувати енергосистему в обмін на компенсацію «обґрунтованих витрат» у спосіб, передбачений КМУ.
І, за відсутності конкуренції на ринку маневрених потужностей, верхню межу загального рахунку для нас із вами, схоже, буде важко передбачити.
