Про якість води тепер можна дізнатися з відкритих джерел . Державне агентство водних ресурсів України «розсекретило» інформацію про те, що ми п’ємо і якої воно якості. Але виявилося, що різні служби, збираючи проби, по різному оцінюють якість води.
Державне агентство водних ресурсів України опублікувало дані про якість води. Інформація оприлюднена по 14 основними показниками з 445 пунктів збору води на річках всіх основних річкових басейнів України. «Дані про екологічний моніторинг в Україні традиційно викликають високий суспільний інтерес, – написав на своїй сторінці в ФБ перший заступник керівника Державного агентства водних ресурсів Алесей Вискуб. – Майже 80% населення України забезпечується питною водою з поверхневих джерел, серед них майже 75% – з Дніпра. Саме тому громадянам важливо знати про якість поверхневих вод поблизу їхнього будинку, роботи і місця відпочинку. Ці дані також дозволять громадським активістам краще розуміти вплив промислових відходів на навколишнє середовище і контролювати дотримання законодавства в екологічній сфері».
Ми вирішили дізнатися про якість води поруч з Дніпром. Для цього в зведеній таблиці ми обрали саме наближене до обласного центру місце забору води – смт. Аули і вирішили порівняти щорічні дані за травень, починаючи з 2008 по 2018 роки.
ЩО ТАМ ПЛАВАЄ В ДНІПРІ
Жителі Дніпра п’ють воду з річки Дніпро, яка надходить через дві насосно-фільтрувальні станції – Кайдацьку (на Правому березі, заробила в 1908 році) і Ломовську (на Лівому, запрацювала 5 серпня 1968 роки) . Частину води доводиться докуповувати у КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід». До слова, це підприємство облради забезпечує водою ще й Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ). Воду в квартири дніпрян подає КП «ДНІПРОВОДОКАНАЛ» Дніпровської міськради.
За даними лабораторії моніторингу води Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів, показники якості води біля Аул за 10 років виглядали так .
Сьогодні очисні споруди Дніпра не справляються з великою кількістю хімічних реагентів, які містяться в миючих засобах. Також, велику роль в якості води грають несанкціоновані врізки в центральну систему каналізації, і в зливові стоки міста від кафе та автомийок.
«Перший показник, за яким чітко видно, що у нас проблеми з якістю очищення води – це показник по зваженим часткам. Це, грубо кажучи, те, що потрапляє в каналізацію у вигляді туалетного паперу і залишків їжі. Нам здається: «Що може бути страшного в туалетному папері?», Але для очисних, (споруд) папір – це велика проблема через окремий процесу очищення, який би прибирав ці залишки, але його зараз немає. Наступні показники – нітрат , нітрит, сульфат – це реагенти для миття та обробки чого-небудь. З кожним роком ми користуємося все більшою кількістю реагентів. На жаль, в Україні поки немає закону, який би обмежував використання сульфатів і фосфатів. (такий проект закону №8183 «Про державне регулювання в сфері миючих засобів » був зареєстрований 15 березня цього року – авт.)».
З огляду на той факт, що миючих речовин на ринку з’являється все більше, повинна й удосконалюватися система очищення. Але, система очищення не змінювалася на дніпровських очисних досить давно, і розрахована на розвиток побутової хімії 80-х років. Разом з цим, ситуацію з якістю води ускладнює і стан водопровідної мережі Дніпра. «Крім цього, міськводоканал не має права перевіряти бізнес, який знаходиться в багатоквартирних будинках. Вся проблема в тому, що неможливо відокремити із загального обсягу стоків ті, які «належать» перукарні, ветклініці або супермаркету.
За даними моніторингу та екологічної оцінки водних ресурсів України, в Дніпрі є три пункти питного водозабору:
– в районі ж / м Придніпровськ, біля Придніпровської ТЕС
– біля Кайдацької насосно-фільтрувальної станції
– біля Ломовскої насосно-фільтрувальної станції
За даними на 3 травня цього року, лабораторія моніторингу води Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів виявила відхилення по сульфатів в 1,41 раз біля Придніпровської ТЕС.
РІЗНІ ЦИФРИ
Свої дані про якість води регулярно публікує на своєму сайті Аульський водовід . Але показники лабораторії моніторингу вод Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів і Аульського водоводу відрізняються. Наприклад, в останніх даних за квітень 2018 року біля лабораторії обласного управління показники сульфатів були на рівні 38,89 мг \ дм3, а біля Аулів цей показник за той же період склав 29, 47 мг \ дм3. Показник вмісту хлоридів у лабораторії управління був на рівні 24,82 мг \ дм3, а навколо Аулів – 30,19 мг \ дм3.
Такі ж різні показники і за змістом у воді амонію. Джерелом амонію у воді є солі і розчинений аміак, також азотовмісні речовини, які утворюються в результаті розкладання білкових з’єднань. Простіше кажучи, залишки фекальних мас. У воду вони можуть потрапляти, через несанкціоновану врізку каналізаційних стоків в стоки технічної води, вода з яких по-різному очищується. У лабораторії обласного управління показник вмісту амонію – 0,42 мг \ дм3, а біля Аулів – менше 0,1 мг \ дм3.
Ірина Логуш
