Останній раз будівлю ремонтували 25 років тому
Дніпро не може похвалитися перед гостями міста великою кількістю пам’яток. Однак в їх числі є знакова творіння архітектора Старова – палац Григорія Потьомкіна, також відомий сьогодні, як Палац студентів ДНУ ім. Олеся Гончара. Побудований в 1790 році, він представляв собою поєднання величі і простоти форм. На жаль, через недбале ставлення до цього пам’ятника культури, палац повільно занепадає і руйнується.
Про це повідомляє видавництво dnepr.comments.ua
Історик Максим Кавун в коментарі 11 каналу зазначає:
– Через велику тріщини на фасаді, яка тягнеться практично до фундаменту, вже випали частини декоративної композиції, що обрамляє палац. Аналогічна тріщина є і з іншого боку будівлі.
Причиною виникнення тріщин і розломів, що призводять до руйнування, історик називає осідання гірських порід. За його словами, якщо не вжити відповідних заходів обережності, вже через кілька років будівля трісне навпіл. Через проблеми з грунтовими породами страждає не тільки фасад будівлі. Сходи, що ведуть до палацу, городяни давно називають не інакше як «романтичні руїни». Просадка веде до того, що зі сходів обсипається штукатурка, кришиться цегляна кладка, а самі щаблі просідають разом з іншим будівлею.
Останній раз будівлю ремонтувалося 25 років тому.
Прокоментувала проблемні грунти парку Шевченка фахівець з інженерної геології Наталія Деревягина. Вона переконана, що виною всьому той факт, що палац розташований на лесовидних породах.
– Лесовидні породи специфічні за своїми особливостями. У сухому стані вони тримають досить високі схили. При зволоженні ж вони різко втрачають свою міцність і дають просідання,
– говорить геолог.
На жаль, вода розмиває не тільки фасад Палацу студентів, а й всю східну частину парку. Врятувати ситуацію могла б повноцінно функціонуюча система лівневок в самому парку. Однак, як зазначає фахівець, вони забиті і не відводять воду з масиву. Внаслідок цього ерозію ґрунту видно навіть неозброєним оком. Це робить парк Шевченка досить небезпечним для прогулянок місцем – вода розмиває коріння дерев, і ніхто не гарантує того, що вони не впадуть на відвідувачів парку.
Дирекція безпосередньо Палацу студентів визнає: капітальна реконструкція потрібна і терміново. Але для того щоб її провести, потрібно близько 10 мільйонів гривень. Таких грошей у Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, якому належить будівля, просто немає. Остання надія – на меценатів.
