До кінця літа вже залишилося трохи більше тижня. Світловий день зменшився майже на дві з половиною години у порівнянні з 22 червня – днем літнього сонцестояння. У цей час в Україні колись закінчували збирати врожай і починали готуватися до весільного сезону.
22 серпня відзначається день пам’яті апостола Матвія. У давнину говорили, що Матвій негоду підпускає. З 22 серпня осінній дощ літній перебиває. У цей час уже поспіває брусниця, сливи, з’являються осінні опеньки.
За церковним календарем вшановують Апостола Матвія; мученика Антонія Олександрійського; преподобного Псоя Єгипетського; мучеників Юліана, Маркіана, Іоана, Якова. Олексія, Димитрія, Фотія, Петра, Леонтія, Марії, патрикії. та ін…
Іменинниками 22 серпня є:
Олексій, Дмитро, Северин, Матвій, Ірина.
22 серпня народились:
1900 – Петро Юрченко – український архітектор та мистецтвознавець. Співавтор проекту будинку уряду УРСР (1927) у Харкові, житлового масиву Промінь (1929) у Харкові, Курського вокзалу у Москві. Автор надбудови ротонди на Аскольдовій могилі (1935) і проекту відкритого театру біля неї (1936 – 1937).
1910 – Ісаак Шмарук – український кінорежисер. Фільми: «Украдене щастя», «Доля Марини», «Зірки на крилах», «Чумацький Шлях», кіноповість «Твоє мирне небо» та ін.
Чи знаєте ви, що:
Про дівочу косу
В Україні дівоча коса завжди вважалася ознакою дівочої честі. Перше плетіння коси дівчинці колись відзначали як родинне свято, куди приходили найближчі родичі. Косу заплітали незаміжні дівчата, заміжні жінки або хрещена, залежно від регіону. Після заплітання всі обов’язково сідали за стіл, бо «треба косу поливати, щоб добре росла».
Втративши честь, дівчина покривала голову хусткою, а звідти і назва «покритка». У давнину був звичай: якщо хлопець накидав на голову дівчині намітку, вона ставала його дружиною.
Заплітали коси в різних регіонах по-різному. Зокрема, на Лівобережжі у будні дівчата заплітали дві коси, якими обвивали голову, а в свято плели одну косу і прикрашали її стрічками. На Правобережній Україні у свято дівчата плели дві коси. Були і спеціальні святкові зачіски, які робили одна одній. Називалися вони «зв’язки», «колокілки» або «дрібушки».
Косу зазвичай розплітали на весіллі, і це означало кінець дівуванню. У деяких регіонах косу не розплітали, а відрубували її кінчик або відрізали ножем. Після цього одягали нареченій хустку і вона вже вважалася не дівчиною, а молодицею.
«Рідна країна»
