28 серпня православні та греко-католики відзначають Успіння Пресвятої Богородиці.
За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці, або Перша Пречиста, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої.
За переказами, Божа Мати часто молилася на Єлеонській горі – місці вознесіння сина. Одного разу вона побачила архангела Гаврила, який повідомив, що через три дні закінчиться її земне життя. Христос чекає на неї у своєму царстві небесному, де вона буде з ним довічно. На підтвердження своїх слів він вручив Богоматері гілку райського фінікового дерева – символ нетління та благодаті.
Перед смертю Божа Матір виявила бажання побачити всіх апостолів, і Бог здійснив диво: над будинком нависло багато хмар, на яких із різних країн зібралися апостоли. Вони були самі здивовані тим, що сталося. Богородиця благословила кожного з учнів Христа й таємниче повідомила, що вони не побачать її після Успіння.
У призначений архангелом день перед Богоматір’ю та апостолами з’явився Христос із великою кількістю небесних сил і пророків. Вони забрали її тіло у Гефсиманію, де поховали в печері, а вхід завалили величезним каменем. Апостоли біля гробниці пробули три дні. На третій день прийшов апостол Хома, який не зміг бути на погребінні і не отримав благословення Богоматері. Він дуже засмутився з цього приводу, тому апостоли вирішили відкрити гробницю, але побачили, що у ній залишилися лише погребальні покривала. Того ж дня увечері, під час обряду переломлення хліба в пам’ять про померлу, перед ними з’явилася Богородиця і сказала: «Радійте! Я з вами назавжди»…
Святкувати Успіння Богородиці почали у Єрусалимі приблизно в V ст. Цьому дню передує двотижневий Успенський піст, що починається 14-го і закінчується 28 серпня.
На Сході і на Заході у свята різні назви. Греки називають його «занурення в сон»(Успіння). На Заході ж закріпилось латинське слово «взяття», «прийняття». Віруючі цей день часто сприймають як Друге Воскресіння. Урочисто прикрашають квітами храми, оздоблюють зеленню Плащаницю Богородиці та встеляють пелюстками шлях її символічного погребіння.
В Україні Успіння Богородиці називають Першою Пречистою. Загалом, протягом осіннього періоду є три «Пречисті», про які кажуть: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя — снігом покриває».
До цього свята колись вже намагалися зібрати садовину та посіяти озимину. Після Успіння у селах роботи ставало вже значно менше, тому дівчата на порі та їх родини починали активно готуватися до весіль. Звідси й прислів’я – “Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста” , або “Прийшла Перша Пречиста – стає дівка речиста” – багато говорить, бо немає, що робити.
Також на Першу Пречисту після богослужіння дівчата з піснями та хороводами розпочинали заготівлю калини. А ще у цей день в церквах освячували зілля та перше колосся нового врожаю, щоб “Успіння-матінка” благословила труд та зберегла зібраний врожай від пожежі та дощу. У день Успіння Богородиці заборонялося ходити босими ногами по землі, навіть дітям.
Вважається, що це свято замикає літній сезон і починає осінній, тому цього дня спостерігали за погодою. Тож, за народними прикметами, якщо на Першу Пречисту ясно і тепло – вся осінь буде гарна.
А ще з 28 серпня розпочинається “молоде бабине літо”, що триватиме до 11 вересня.
Аліна Астахова, «Рідна країна»
