Саме цією особливістю людської психології користуються різноманітні ділки.
Як все відбувається? Банк у стандартному договорі на відкриття карткового рахунку пропонує послугу SMS-банкінгу, однак забуває повідомити, що вона платна.
Клієнт, який вирішив припинити співпрацю з банком, не продовжує договір, вважаючи, що його рахунок порожній і не активний, проте банк продовжує нараховувати йому “плату за послугу”, що призводить до виникнення невеличкого боргу, близько 100-200 грн. Такий борг, як несанкціонований овердрафт, продається колекторам.
Колектори, отримавши базу контактів з персональними даними, починають телефонний терор усіх фігурантів з вимогою заплатити борг.
При цьому, переважно, не надаючи жодних документів, які б підтверджували наявність боргів. Розрахунок простий — щоб жертва, вважаючи, що вона теоретично могла би мати цей борг, і що сума не значна, пішла і заплатила необхідну суму лише для того, щоб від неї відчепились. Частина клієнтів, власне, так і робить.
Якщо жертва одразу не “купилась”, сума боргу починає зростати в арифметичній прогресії, а дзвінки та SMS-повідомлення починаються з самого ранку і до пізнього вечора, щоб створити людині дискомфорт і психологічний тиск.
Коли сума “боргу” стане досить значною, колектори нарешті можуть показати якісь документи і справді пояснити, звідки виникла заборгованість. На цьому етапі, злякавшись, що його, в результаті, роздягнуть “до нитки”, теж багато хто здається.
Проте, якщо виявити стійкість, колектори з часом відступають. Візьмемо конкретний приклад.
Банкрутство банку “Фінанси і Кредит”
17 вересня 2015 року Національний банк оприлюднив інформацію про те, що банк “Фінанси і Кредит” визнано банкрутом. Причиною неплатоспроможності стала недостатність капіталу.
Його мажоритарний акціонер Костянтин Жеваго надавав банку гроші — у травні того ж року він “влив” до капіталу банку 2,3 мільярди гривень, однак цього виявилось замало.
Банк став другим банкрутом на банківському ринку за розміром активів. За даними НБУ, на 1 липня активи “Фінанси і Кредит” складали близько 39 мільярдів гривень.
“Першим місцем” у цьому негативному переліку він поступається збанкрутілому в березні 2015 року “Дельта Банку”. Обсяг активів останнього був на рівні 74,3 мільярда гривень.
Отож, сформована ліквідаційна комісія провела інвентаризацію майна і розпродала його. Разом з тим, відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб (беззаставні кредити), у тому числі несанкціонованими овердрафтами.
Такі лоти придбали компанії ФК “Кредит-Капітал” та ФК “Сіті-Фінанс”.
“ТОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” (код за ЄДРПОУ 35234236), в особі Стецюри Олексія Ігоровича, уклала договір з ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, в особі Стрюкової Ірини Олександрівни (паспорт СН 664100) про відступлення права вимоги №000056-b від 6 лютого 2018 року”, — йдеться у договорі.
Принципи роботи колекторів
Колекторам потрапляють, зазвичай, проблемні боржники. Іпотечні кредити, авто-кредити, і взагалі — заставні кредити будь-яких форм майже ніколи не передають колекторам, адже стягнути з таких боржників завжди можна вартість предмета застави.
Здавалося б, смішно передавати комусь проблемний договір з такою смішною сумою, як, припустимо, тридцять гривень. Однак і в такому вчинку є певний сенс. У кожної організації, яка має широке коло споживачів (комерційні банки, кабельні, телекомунікаційні компанії тощо) непогашених договорів, що значаться проблемними, тисячі.
Зазвичай колектори перекуповують право вимоги заборгованості по таких проблемних договорах. Причому, перекуповують максимум за 30% від реальної фактичної заборгованості.
Кредитор-постачальник що має у своїх активах проблемні заборгованості, зазвичай, передає права вимоги на сотні чи тисячі проблемних договорів підписанням одного договору — факторингу
Колектори, отримавши таким чином права і реєстраційні дані клієнтів, починають певний комплекс заходів, спрямованих на тиск, примус боржників до виплати заборгованостей за такими договорами, причому суми вимог будуть в рази вище вартості такої заборгованості.
Приклад.
- Шевченко заборгував мобільному оператору щомісячну абонплату за 2 місяці Х 65.00 = 130 гривень.
- Петренко В. В. заборгував цьому ж оператору абонплату в розмірі 2015 гривень + 1050 штраф за достроковий розрив контракту.
- Сидоренко С. С. заборгував 780 гривень. Загальна вартість непогашених зобов’язань — 3975 гривень.
Колектори пропонують кредитору 1325 гривень негайно після підписання угоди про факторинг, про відступлення права вимоги. Оператору зв’язку вигідно отримати відразу 1325 гривень, а решту списати на видаток, ніж розбиратися з кожним окремо боржником, грузнучи в судах.
Колектори ж, отримавши права кредитора за договорами, нараховують максимально можливу пеню, штрафи, неустойки, упущену вигоду і т.д. І вимагають сплатити: Шевченку — 1300 гривень; Петренку — 8540 гривень; Сидоренку — 3450 гривень.
Припустимо, що їхні брудні методи вплинуть лише на Петренка, а решта двоє ігноруватимуть та протидіятимуть, і, зрештою, відіб’ються від колекторів.
Навіть якщо Шевченко і Сидоренко не заплатять, а заплатить тільки Петренко, злякавшись загрози штрафів, втрати майна і житла (що малоймовірно), або навіть погроз позбавлення волі (що в принципі неможливо), колектори, отримавши виплату у розмірі 8540 гривень, а витративши всього 1325 гривень (з урахуванням двох безнадійних випадків), — не погано зароблять, і будуть у виграші.
Отже, колекторів найбільше цікавлять ті категорії боргів, в яких боржники виявляються полохливими, неосвіченими і довірливими.
Які бувають колектори?
Телефонні балаболи (до них можна віднести “Кредит-Капітал”), як правило, безпечні, однак здатні створити ряд незручностей, плюс регулярно псують настрій.
Їх метод полягає в тому, що отримавши дані боржника, вони починають надзвонювати йому на всі телефони, які їм вдається виявити — з вимогами негайно погасити заборгованість.
При цьому кожен раз збільшують суму боргу, повільно і нудно розповідають про наслідки відмови, дзвонять по 10 разів на день, в тому числі, починаючи з 6 ранку і закінчуючи пізно вночі.
Зрештою, ставлять на автододзвін роботів, які з частотою в півгодини телефонують і механічно повторюють одне і те ж, вимагаючи виплатити борг.
Інколи направляють купу листів з вимогами, з повним офіціозом, але при цьому з ксерокопіями або роздрукованою на принтері копією підпису та печатки виконавця.
Нудні, надокучливі дратівливі, однак абсолютно нешкідливі, особливо якщо знати, як заблокувати їхні дзвінки і SMS. Таких колекторських компаній, як правило, більшість.
Агресивні хами (”Сіті-Фінанс”), у розмовах і SMS обіцяють засудити і роздягнути до трусів. Погрожують забрати квартири, машини та інше майно і зробити “бомжем” будь-якого боржника, який негайно не розплатиться і не підтвердить розрахунок.
На ділі ж можуть тільки налякати надто довірливих і полохливих громадян. На спроби вимагати від них обґрунтування претензій відповідають хамством. Якщо спілкуватися з ними з точки зору законів і права — губляться і припиняють розмову, або передають слово досвідченішому “рекетиру”.
Історії потерпілих:
Дмитро, Кропивницький:
Починаючи з лютого 2018 року на мій телефонний номер почали здійснювати телефонні дзвінки невстановлені особи, які представлялись співробітниками фінансової компанії “Кредит-капітал”, і вимагати сплатити якийсь борг, який я нібито їм винен, у розмірі 129,02 грн, що виник як “овердрафт”, у 2017 році. Щомісяця сума їх вимог зростає.
Однак я ніколи не мав кредитних карток банку “Фінанси та Кредит”. Єдиною формою моєї взаємодії з цим банком, була зарплатна картка, термін дії якої закінчився у 2016 році і не продовжувався. Тому такої заборгованості у мене ніяк не могло б виникнути. То чому ж я маю платити?
Більше того, у документах, надісланих мені Кредит-Капіталом, боржником значилась особа з моїми прізвищем, іменем і по-батькові, моєю домашньою адресою та телефоном, проте з чужими паспортними даними!
На мою вимогу надати мені договір з банком та виписку з рахунку, я отримав відповідь, що “Кредит-Капітал” не має таких документів. Проте їх вимагання не припинилось і триває до цього часу.
Ігор, Дніпро:
ФК “Кредит-Капітал” почали розсилати смс з погрозами, дзвонять з різних телефонів, як тільки питаю звідки взявся борг, відповідь — то овердрафт. Питаю, як на дебетову карту могли дати овердрафт, кладуть трубку. Потім знову дзвонять, кажу, звідки взявся борг? — ви не закрили договір на карту, кажу, скажіть номер договору який я підписав і суму боргу, звідки він взявся, — кладуть трубку.
Передзвонив на гарячу лінію ФіК — там взагалі сказали що борг продали колекторам і вони нічого не знають, а про кримінальну відповідальність за розголошення моїх персональних даних третім особам банк і не подумав.
А ситуація була така. Був депозит у ФіК, у березні 2015 року він закінчився, але так як ФіК мали вже проблеми, тіло депозиту не повернули. Були скандали, листи від мене в НБУ і т.д. Тобто, гроші лежали на рахунку в банку, я принципово не продовжував договір, як вони хотіли і благали.
У вересні ввели ВА в банк, я зітхнув з полегшенням, Фонд виплатив гроші. Звісно ж, пів-року моїми грошима ФіК користувався безкоштовно, а тепер взагалі знахабніли пред’являти якийсь борг, при тому що самі мені винні в сотні разів більше. Чому коли діяв депозит — я не платив ніяких грошей за обслуговування карткового рахунку, а тут на тобі — сюрприз під назвою “лохотрон”.
До речі, у всіх, хто отримує СМС, суми невеликі, близько 240-270 грн. Вважаю це шахрайством. По-перше я не зобов’язаний платити гроші за SMS-повідомленням. Вважаю, що вони зобов’язані надати всі документи щодо викупу боргів у банку, а також лист із живою печаткою і підписом посадової особи, з сумою боргу і всіма документи, щоб клієнт розумів що й до чого.
Банк повинен так само пояснити, звідки взявся борг, і я не зобов’язаний їм платити за якісь довідки, це їхній обов’язок. А поки колектори мною надсилаються на три веселі букви, звичайно ображаються, але що поробиш, якщо вони не вміють нормально говорити. Буду писати в прокуратуру і на працівників банку і на ФК “Кредит Капітал” і так раджу робити всім.
Давид, Київ
Ситуація аналогічна 100% тільки компанія EADR. Посилаються на несанкціонований овердрафт по обслуговуванню карткового рахунку. Номер договору вигаданий. Пояснити нічого не можуть, та й не хочуть.
Хочуть 156 грн — і 156 раз були “послані”. Лякають. Але строки позовної давності минули. Пропонували купити документи — виписки по рахунку за 3 роки: 100 грн за 1 рік і 100 грн за копію договору. Всього 400 грн.
І це при тому, що борг з нарахованою пенею, відсотками і штрафами -156 грн. Смішні. Писати в прокуратуру або подавати в суд — собі дорожче. Повний ігнор, або жарти заради забави.
До суду ніхто з них подавати не буде. Письмову переписку не веду (щоб мої дії не витлумачили як визнання боргу). Ставлю дурні питання про їхні повноваження, про офіційну переуступку боргу, про номер і дату договору, про пункт договору, що передбачає кредитний ліміт картки для виплат і овердрафт, про пункти, де вказані пеня, штрафи, відсотки, про структуру боргу, про терміни позовної давності і т.д. Це їх дратує і вони кидають слухавку.
Поради юристів
Юрій Михалевський: “Дайте собі спокій. Мені з тої кантори за мою клієнтку через день телефонують вже 5 років. Розмова з ними це справжня розвага. На якісь реальні дії вони не здатні. Є борг — оплатіть, нема боргу не беріть до серця цю немічну контору”.
Юрій Хобта: “Раджу не платити борг, написати заяву до поліції. Якщо відмовлять у порушенні кримінальної справи — то оскаржити відмову в суді. Якщо подадуть на Вас до суду колектори то подати заперечення до суду. З практики, Ваша справа виграшна, якщо Ви впевнені в тому, що не брали ніякого кредиту”.
Володимир Кудря: “Я в таких ситуаціях раджу написати заяву в поліцію про вимагання, втручання в особисте життя. Або дочекатись, що вони звернуться до суду про стягнення боргу, от тоді вже змагатись і доводити свою правоту. Але в поліцію обов’язково треба звернутись.
Якщо не відкривають провадження — необхідно подавати скаргу до слідчого судді на бездіяльність та зобов’язати внести відомості до ЄРДР. На мою думку тут вбачається склад злочинів, передбачених ст.ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя), 189 (вимагання), 190 (шахрайство), 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань) Кримінального кодексу України. Тим більше, що колекторська діяльність у нас поза законом!”
Чому колектори безкарні?
Колекторські компанії змушені часто змінювати назви, адреси реєстрації та знаходження, адреси обчислювального центру, а також перереєструвати юридичні особи, від яких вони працюють.
Це відбувається внаслідок відсутності чіткого правового поля, що регулює їх діяльність, в результаті чого їх дії, як правило, опиняються на межі законності, а часто і за рамками дозволеного, що підпадає під положення Кримінального кодексу.
Деякі жертви колекторів таки звертаються до правоохоронних органів, однак справи або взагалі не відкриваються, або відкриваються, проте не розслідуються. У поліції пояснюють — не вбачають тут складу злочину.
“Чому їх досі ніхто не прикрив? Питання риторичне. Бо їх “кришують” ті, хто мав би з ними боротись”, — переконаний юрист Володимир Кудря.
Дмитро СІНЧЕНК
