Сміття на узбіччі, паління в громадських місцях, слабоалкогольні напої на дитячих майданчиках – ці ганебні явища можна постійно спостерігати у повсякденному житті. Ці дрібні порушення громадського порядку вже наскільки стали звичними, що на них практично ніхто не звертає уваги. Чи вчиняти такі дії – вибір кожного, адже мінімальний базовий набір виховання та моральних якостей є у кожного громадянина, але безкарність породжує вседозволеність, тому що існуючу систему покарання за такі дрібні правопорушення інакше як вседозволеністю і не назвеш.
Відповідно до статті 1751 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ) – це грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена Податковим кодексом України, яка залишається незмінною з 1996 року.
Таким чином, за паління в заборонених місцях можна отримати штраф у розмірі від 51 до 340 грн або ж просто відбутись попередженням.
За розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява в них у п’яному вигляді, що вчинені вперше протягом року, загрожує штрафом у розмірі від 17 до 85 грн. (ст. 178 КУпАП).
За викидання побутових відходів у населених пунктах за межі ємностей, призначених для збирання, утилізації або переробки сміття відповідальності взагалі немає.
Водночас встановлення розумних санкцій і невідворотність покарання є важливими елементами забезпечення правопорядку на території будь-якої держави.
Згідно до того ж КУпАП (ст. 23) адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Чи забезпечує нинішня система штрафів своє призначення? Частково так, частково ні, і причина цього у розмірі штрафних санкцій. У зв’язку з тим, що економічні реалії в Україні постійно змінюються, а штрафи, передбачені КУпАП залишаються прив’язаними до 17 гривень НМДГ вже протягом більш ніж двох десятків років, законодавець вимушений постійно вносити зміни до КУпАП, збільшуючи максимальні розміри штрафів, тобто знову таки збільшуючи кількість НМДГ. Так, нещодавно в черговий раз Верховною Радою було збільшено штрафи за порушення правил дорожнього руху (максимальний розмір тепер становить 40 800 грн.). Таких змін до КУпАП протягом його існування вже було внесено близько 450.
Тобто замість того, щоб змінити підхід до розрахунку штрафів, законодавець витрачає час на постійне коригування КУпАП шляхом внесення змін до нього.
Необхідно зазначити, що на практиці подібну проблему вже було вирішено. Так, від НМДГ в розмірі 17 грн законодавець відмовився в нормах адміністративного та кримінального кодексів України в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлена на рівні податкової соціальної пільги (881 грн у 2018 році).
Таким чином, на даний час частина КУпАП передбачає дійсно об’єктивні та відповідні нинішньому економічному становищу в державі та матеріальному становищу громадян штрафні санкції, які можуть виконати свою функцію завдяки їх адекватному розміру. Інша частина санкцій становить незначні на даний час суми – 17, 51, 85 грн, що, власне, і є причиною того, що стягнення цих сум не бентежить правопорушників, а правоохоронці не зацікавлені у виявленні та фіксації таких правопорушень.
Тому необхідно змінювати принципи формування та встановлення штрафних санкцій за адміністративні правопорушення шляхом відмови від розрахунку штрафів за сумою неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у розмірі 17 грн. та прив’язувати штрафні санкції до індексованих сум, розмір яких періодично змінюється, переглядається та встановлюються державою, наприклад, до прожиткового мінімуму (податкової соціальної пільги), до яких вже прив’язані розміри судового збору та, як вказувалось вище, кваліфікація правопорушень в нормах адміністративного та кримінального кодексів України.
Приведення адмінштрафів до реальності та притягнення порушників за законом дасть можливість перейти від країни анархії до країни порядку і відповідальності.
Віктор Марусиченко, юрист,
Громадський рух “Рідна країна”
