Всі знахідки, відмітили археологи, – унікальні та цінні, це єдине першоджерело інформації, яка розповідає про життя та заняття наших предків. Розкопки дають підставу формувати уявлення про далеке минуле не на здогадках, а на основі вивчення артефактів. У складі експедиції – науковці та викладачі і студенти Житомирського державного університету ім. Івана Франка, котрі мають досвід досліджень під час розкопок на території України. До Бердичева вони прибули на запрошення отця Юзефа Кухарчика,делегата Ордену Босих Кармелітів в Україні. Під час прес-конференції у Музеї історії м. Бердичева наголосили: виявлено потужний культурний шар, кількість знахідок зашкалює.
Андрій Петраускас, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, керівник Житомирської археологічної експедиції: «Беручи до уваги специфіку формування культурного шару, можна дізнатися про історичні події різних періодів: давньоруського часу, можливо, слов’янської доби, і не виключено, що трипільського періоду. Усі знахідки потребують подальшого опрацювання. Є предмети, пов’язані із металургійною справою, що не характерно для періоду, коли функціонував замок. Тобто, раніше тут були майстерні. Кожна пам’ятка – особлива, як людина, у Бердичеві кожна має свою цікаву історію. Монастир Босих Кармелітів – не лише частина історії України, а й Польщі. Має бути спільна експедиція дослідників із двох країн».
Олександр Тарабукін, старший науковий співробітник відділу досліджень об’єктів культурної спадщини і науково-методичної роботи з музеями Житомирського обласного краєзнавчого музею: «Дослідження проводилися в екстремальних умовах: уперше за довгий час – узимку. Бердичів запам’ятався своєю унікальністю, розкопки відбувалися на території, де знаходиться справжня пам’ятка архітектури. Тут понад 183 роки ніхто ніяких археологічних досліджень не проводив. Цікаво, що збереглися вироби зі шкіри й дерева, маємо й керамічні. Проводилися дослідження у Коростені, Овручі та Олевську, де немає збережених знахідок з органічних речовин. Також у Бердичеві знайдені речі культури, що формувалась у 17-му столітті, – це монети. А фортеця виникла наприкінці 16-го… Сподіваємось, що під час подальших розкопок відшукаємо перші оборонні укріплення».
Марина Хададова, старший викладач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. Івана Франка: «Дякуємо за гостинність, увагу і турботу колективу Музею історії м. Бердичева та його керівнику – директору Павлу Скавронському. Ваше місто – цікаве, місцеве населення буквально цитує з художньої літератури вислови про Бердичів. Ми відчули, що тут – свята земля. Показник потужності культурного шару – понад 270 знахідок, які добре збереглися. Думаю, що продовжимо справу і знайдемо ще багато цікавих матеріалів, які поповнять фонди музею».
Олександр Мінаєв, співробітник Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України: «Бачимо знахідки, виявлені на невеликій площі розкопу. Якщо проводити дослідження в повному обсязі, можна знайти предмети і більш давніх нашарувань доби Київської Русі. Дякуємо польській громаді за можливість робити дослідження на території монастиря. А вони тут мають тривати десятки років. Копітка робота дає позитивний результат».
Віталій Матвійчук, випускник магістратури Житомирського державного університету ім. Івана Франка: «Протягом п’яти років я їжджу на розкопки. Іноді чую: навіщо? Знаходиш невеликі предмети, і відкривається велика картина минулих часів. Навіть те, що виявлено у квадраті два на два метри, і лише на схилі, – значні знахідки».
Шановну аудиторію привітав ініціатор експедиції, отець Юзеф Кухарчик,делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні: «Приємно бачити закоханих у свою справу людей. Думаю, ці п’ять днів стануть дверима до досліджень на багато років. Ми хотіли б співпрацювати з археологами і в майбутньому». Слухаючи учасників експедиції, зазначила начальник відділу культури виконавчого комітету Бердичівської міської ради Валентина Кузьменко, розумієш, що археологія – наука майбутнього: «Ваша праця – внесок в історію міста, Житомирщини і України».
У минулому столітті у пошуках предметів старовини деяким жителям Бердичева вдалося знайти золоті монети. Артефакти, виявлені під час розкопок, – це золото свого роду, настільки є цінними. Знахідки з культурних нашарувань на глибині близько восьми метрів, повідомили археологи, датуються переважно 17-м століттям. Матеріал потребує подальшого опрацювання та опису фахівцями-реставраторами різних напрямків.
Після презентації артефактів керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас і директор Музею історії міста Бердичева Павло Скавронський підписали акти про передачу знахідок до музейного фонду. Незабаром бердичівляни та гості міста побачать їх в експозиції.
«Враження від Бердичева, – відгукнулися гості, – дуже приємні, відчувається, що люди люблять своє місто і знають історію Бердичева». Ця зустріч, сподіваються учасники археологічної експедиції, – не остання, у перспективі – подальші дослідження, і наступний етап робіт залежить від різних чинників, у тому числі – і фінансування.
Журналісти не втримались, аби не побачити ділянку, де відбувалися розкопки, і «розкопати» враження просто з місця подій. Підійшли до шурфу і зазирнули в минуле: можливо, головні відкриття все ще ховаються під землею…