Під час виступу на 33 Генеральній асамблеї НОК України, звернув увагу на одну з кричущих проблем державної політики у сфері фізичної культури та спорту – масова переорієнтація політиків та місцевих чиновників на нові, екзотичні й неолімпійські види спорту. Адже на порядок простіше на міжнародному змаганні серед 5 – 20 країн із нового виду спорту завоювати нагороду і отримати як і в олімпійському виді – звання, нагороди і кошти.

Для розуміння загрозливості цієї моди на СПОРТИВНУ ЕКЗОТИКУ подаю статистику за 2017 рік:

ОЛІМПІЙСЬКІ ВИДИ СПОРТУ
майстрів спорту міжнародного класу – 392;
майстрів спорту України – 826;
винагороди у сумі 16 мільйонів 128 тисяч

НЕОЛІМПІЙСЬКІ ВИДИ СПОРТУ
майстрів спорті м. к. – 253;
майстрів спорту – 1 042;
винагород – 31 мільйонів 119 тисяч.

Ще раз наголошую, у таких традиційних для України олімпійських видах спорту як легка атлетика чи плавання змагаються десятки тисяч спортсменів із більше як 200 країн (членами МОК є 206 країн)!

В той час, як в нових неолімпійських видах спорту змагаються, як правило, кілька сотень із 10-40 країн. Маємо приклади, коли на таких “міжнародних змаганнях” із чергового силового єдиноборства, ВСІ ЧЛЕНИ української делегації ОТРИМАЛИ НАГОРОДИ?!

Отож, як мода на «спортивний брєжнівізм» стане нормою для діяльності місцевих чиновників, то у нас скоро всі рибалки і мисливці стануть майстрами спорту і чемпіонами у різних номінаціях?!

Пропоную чітко і зрозуміло ВИЗНАЧИТИ ПРІОРИТЕТНІ для УКРАЇНИ види спорту, для розвитку яких є мережа дитячо-спортивних шкіл, тренерський потенціал, відповідна інфраструктура та належна кількість спортсменів. Саме вони повинні НАЛЕЖНО фінансуватися із державного та місцевого бюджетів.

Щодо нових та екзотичних неолімпійських видів спорту, то це – передовсім фінансова підтримка меценатів та бізнесу.
Саме за таких умов УКРАЇНА зможе зберегти статус ВЕЛИКОЇ СПОРТИВНОЇ ДЕРЖАВИ та залишиться важливою складовою міжнародного ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ