На Волині фермер вирощує екзотичні фрукти у теплиці, яка розташована на глибині два метри у землю

17 Січня 2019 13:30

січня 17
10:402019

Вісім років тому він, економіст за освітою, прорахувавши усі фінансові ризики й переваги, почав вирощувати у тодішніх Маяках цитрусові рослини в спеціально обладнаній теплиці, про це пише газета Волинські новини.

“Її унікальність полягає в тому, що вона заглиблена на два метри в землю. У зимовий період не потребує багато опалення. Адже тут – стала температура протягом року: 8 градусів тепла. Це своєрідна печера з дахом. Проект теплиці та перші п’ять саджанців лимонів я та мій зведений брат Микола Богданюкпридбали у київського селекціонера. Для її опалення місцевий Кулібін, якого всі називають дядя Вітя, змурував на замовлення піч із водяною “сорочкою”: батареї “розпустили” по всій теплиці, а циркуляційний насос ганяє воду”, – розповів Володимир.

Плоди - волинський і турецький
Плоди – волинський і турецький

 

Він зазначив, що для вирощування й подальшого розмноження обирає ті сорти, які краще розвиваються в кімнатних умовах за температури 20°С.

“Наша вітчизняна рослина – власно вкорінена, її живцюємо з маточних рослин. Тоді як голландська є прищепленою на трифоліаті (корінь). Їй потрібна холодна зимівля (не більш як 5-10°C). За високої ж температури взимку корінь не працює, бо не дає поживних речовин і вологи самій рослині. Та й вартує вона від 400 гривень. Наші ж деревця (лимона, апельсина, мандарина) коштують від 100-150 гривень. До слова, їх можна придбати у теплицях на Карбишева, 1А (поради з догляду додаються), а згодом будуть у ЦУМі на першому поверсі. Адже для нас із братом це – і хобі, і додатковий заробіток. Плоди ж ми даруємо або роздаємо для реклами”, – констатував “екзотичний” аграрій.

Він також зауважив, що без допомоги родини “ліг би й умер в теплиці”. Бо лимон ще можна живцювати, а мандарини й апельсини треба прищеплювати. А це вже потребує більше ручної праці.

Його брат і помічник Микола повністю обслуговує диво-печеру: опалює її, доглядає за рослинами (поливає, підживлює). Та ще й встигає експериментувати з вирощуванням інжиру, якому теж знайшлося місце в цитрусовому раю. Допомагають йому у всьому сини Максим і Вадим. А донечка Володі Аня, якій зараз вісім років (як, власне, і татовому захопленню), час до часу “напуває” водою зелених мешканців теплиці.

У колекції княгининівського експериментатора, який самотужки опановує потрібну інформацію з книг та інтернету, їх більшає. Лимони – київський великоплідний і пістряволистий, апельсин, мандарин, лайм, цитрон (Рука Будди), фінгерлайм (плід – як стручок квасолі, в якому – “ікринки” з цитрусовим смаком, – авт.).

“Ще хочу спробувати виростити червоний лимон. А щоб зібрати усі різновиди цитрусових, не вистачить життя, бо щороку селекціонери виводять щось нове”, – підсумував Володимир Болотін.

До слова, два роки тому він побудував ще одну теплицю для зберігання готової продукції – саджанців у горщиках. Адже в очікуванні майбутнього врожаю (з його слів, рік-два, а то й шість-сім залежно від виду рослини й належного догляду) можна споглядати, як деревця будуть рости та квітувати.

Світлана Зозуля, “Волинські новини”

Джерело: prozahid.com