foodandmood.com.uaЗа оцінками експертів, Україна належить до десятки країн з найсмачнішою кухнею. Перелік, за інформацією сайту , виглядає так: В’єтнам, Греція, Італія, Японія, Франція, Швейцарія, Україна, Китай, Індія, Іспанія.
Питомо українські борщ, сало, вареники, галушки, різноманітні пундики завоювали прихильників на всій земній кулі. У найдальших далечах знайдеться ресторанчик, де готують по-українськи (щоправда, часом з місцевими особливостями).
До речі, про пундики. Виявляється, ми віддаємо перевагу простому тістові (без дріжджів та здоби). Галушки, шулики, коржі, вергуни, гречаники й сила-силенна всього іншого. А от тісто на дріжджах використовується для паляниць, короваїв, пампушок… Зрештою – для заварних бубликів, якими торгували українські бублейниці від незапам’ятних часів.
А ви знаєте, що їли українці за «незапам’ятних часів»? Багатьом з нас навіть назви тодішніх страв не знайомі. Наприклад:
Саламаха (соломаха, саламата). Гречане або житнє борошно просмажували, робили з нього рідке тісто, а потім вливали, розмішуючи, у підсолений окріп. Додавали засмажку зі смальцю та часнику. Поживна страва, й від хворощів помічна – не дарма ж бо саламахою живилися козаки в походах!
Кваша також готувалася з борошна, й таки знову – із житнього (дві частини) та гречаного (одна). Борошно запарювали окропом, добре вимішували й ставили на ніч у тепле місце — для «заквашування». Вранці варили у горщику й їли як солодку страву, присмачивши садовими ягодами — якщо літо, й вареними грушками — якщо зима.
Шпундра – це свинячі реберця, обсмажені на салі ) бажано підкопченому) й тушковані з бурячками на буряковому ж кваску. Знавці кажуть, взимку зігріває — миле діло!
Буряки, до речі, віддавна були в українців на першому місці з-поміж усіх овочів. Ще, звичайно ж, часник та цибуля. Згодом з’явилися картопля, помідори, огірки.
До страв додавали багато різних прянощів: кріп, м’яту, любисток, кмин…
З фруктів полюбляли вишні, сливи, груші, порічки, кавуни, яблука, малину. Більшість із них – не лише у свіжому, а й сушеному чи квашеному вигляді.
І нарешті — кілька похвальних слів борщу, князеві нашої кухні. Для його приготування може використовуватися понад 20 складників! Нині відомо близько 40 різновидів борщу, в різних місцевостях його готують інакше, зі своїми неповторними нюансами. Та що там місцеві відмінності – у кожної господині, як відомо, борщ свій, особлививй…
Отже, любімо, шануймо, куштуймо та нахвалюймо — кухня ж бо є неодмінною і важливою частиною нашої рідної культури!
«Рідна країна»
(текст — за матеріалами інтернет-видань
