Вагомим фактором підвищення рівня інвестицій залишається потреба в модернізації виробництва в експортоорієнтованих галузях для розширення доступу на зовнішні ринки, а також формування привабливого інвестиційного клімату для реалізації проектів розміщення виробничих потужностей на території України.
В 2018 році прямі іноземні інвестиції в Україну помітно зросли. Іноземні інвестиції в 2018 році становили $2,5 млрд, що на 8% більше, порівняно з 2017-м роком.
Як коментують в Мінекономрозвитку – це лише проміжний результат розробленої стратегії розвитку. Амбітна ціль, яку поставлено командою відомства – створити такі умови, щоб прямі інвестиції зростали значно швидше і давали реальні результати. Але які ж сектори української економіки є найперспективнішими та виглядають найбільш привабливо для іноземних інвесторів. В інтерв’ю вітчизняного видання, Максим Нефьодов висловив позицію відомства щодо стратегічних аспектів розвитку. Таких названо три: аграрний сектор, промисловість, сектор інформаційних технологій.
Україна вже є великим гравцем на світовому ринку виробників аграрної продукції. Україна займає 10-12% світового ринку з різних культур і має потенціал для збільшення. У 2018 році Україна зібрала найбільший в історії урожай. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 14,3 млн га (або 96% до прогнозу) та намолочено 66,4 млн тон зерна при врожайності 46,5 ц/га (у 2017 р. – 41,8 ц/га).
Рисунок 1 – Урожай за історію незалежної України, млн. тон
Щодо експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, зазначимо, що Україна входить до п’ятірки країн-лідерів експортерів аграрної продукції. Протягом січня-вересня 2018 року Україна продала за кордон 28 мільйонів тон зерна.
Рисунок 2 – Світові експортери сільськогосподарської продукції, млн тон
Експорт зернових — друга стаття нашого експорту. Вартісні обсяги поставок знизились лише на 2% – до 4,8 млрд дол. США. Пшениці продано на $2 млрд, кукурудзи – на $2,3 млрд, ячменю – на $500 млн. Сільськогосподарське виробництво — індустрія, яка приносить для України левову частину валютної виручки.
Другий напрям розвитку – Україна як промисловий майданчик Європи. Тут у України, як зазначає Максим Нєфьодов, абсолютно проста інвестиційна стратегія. Навіщо Європі виробляти щось, в Індонезії, коли вона може виробляти це біля своїх кордонів. Від нас до будь-якої країни Європи – один день їзди вантажівки. Плюс угода про асоціацію, бізнес-клімат, який щороку поліпшується, освічене працьовите населення.
Нагадаємо, у 2018 році Україна експортувала послуги на суму 11854,8 млн. дол. США, із яких на другому місці – транспортні послуги.
Таблиця 1 – Структура зовнішньої торгівлі послугами у 2018 році
Транспортна галузь продовжує зростати. Як зазначає Державна служба статистики, у січні 2019р. вантажооборот підприємств транспорту становив 26,3 млрд. т км, або 102,9% від обсягу січня 2018р. Підприємствами транспорту перевезено 51,5 млн.т вантажів, що становить 104,8% від обсягів січня 2018р.
Таблиця 2 – Вантажні перевезення
Нагадаємо, капітальні видатки зведеного бюджету на всьому прогнозному горизонті 2019 року очікуються близькими до 3.5% ВВП, цьому сприятиме політика уряду з відновлення дорожньої інфраструктури. Національний банк наголошує, що зростання капітальних видатків бюджету на оновлення дорожньої інфраструктури дасть змогу збільшити інвестиції, в наслідок чого частка валового нагромадження в основний капітал підвищиться до 19% ВВП у 2021 році (з 17% у 2018 році).
Третій напрямок розвитку – ІТ. Україна вже лідирує в Східній Європі за кількістю інженерів. При цьому забезпечуючи досить високу якість життя представникам цієї професії.
Розвиток ІТ-індустрії в Україні значно випереджає середні темпи розвитку сегменту у світі, вважають дослідники. Галузь показувала стабільне зростання на 11-26% щороку.
Лише у Львові за 2018 рік з’явилися 70 нових ІТ-компаній, їх загальна кількість збільшилася з 247 до 317. Таким чином, динаміка зростання складає 28% на рік. Структура ринку залишається без суттєвих змін, зазначають в IT-кластері: 90% ринку складають малі та середні компанії, 10% — великі (мають більше 250 працівників).
Кількість ІТ-фахівців також збільшується з середньою річною динамікою 25%. За даними дослідників, станом на 2018 рік у Львові нараховується 20 000 — 21 000 ІТ-спеціалістів. Далі можна спрогнозувати, що до кінця 2019 року у Львові буде налічуватись 24 000 ІТ-працівників.
Ця галузь здатна бути драйвером інших індустрій. Добрим прикладом, знову ж таки, є розвиток ІТ сектора у Львові (рисунок 3).
Рисунок 3 – Кількість створених ІТ-сферою робочих місць в інших індустріях
Українська ІТ-індустрія тільки за перше півріччя 2018 року, за даними НБУ, принесла вітчизняній економіці $1.5 млрд. експортної виручки. Це на 29% більше минулорічних показників. При цьому кількість зайнятих у галузі зросла на 30 тис. осіб. Такі дані отримали від Національного Банку України експерти Асоціації IT Ukraine та Офісу ефективного регулювання (BRDO).
Важливо зауважити, що $1.5 млрд. – сума, отримана лише від експорту комп’ютерних послуг. Поміж тим, сьогодні, маючи потужну технологічну експертизу, українські ІТ-компанії надають своїм іноземних клієнтам і ряд консалтингових послуг, які підпадають під категорію «Інші послуги» у системі підрахунку НБУ. Тому загальні обсяги експортної виручки української ІТ-індустрії будуть значно більшими.
