Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» вже не перший рік реалізовує проекти, направлені на популяризацю Великого генія українського — Тараса Шевченка. На рахунку фонду близько 20 проектів різного масштабу. До 205-річчя пропонуємо вам ознайомитись з найбільш цікавими та популярними з них.
Відновлено Тарасову світлицю в Каневі
Відновлення покрівлі будівлі було ініційоване головою фонду «Рідна країна» Миколою Томенком і відбулося за тісної співпраці з директором Шевченківського заповідника Мар’яном Піняком, директором Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексієм Лукашевичем та працівниками Канівського природного заповідника. За його словами останнього, світлиця була перекрита у 2008 році соломою, але за 10 років у 50% покрівлі з`явилась технічні недосконалості і, відповідно, це створило серйозну загрозу як для всієї будівлі, так і для експозиції. Олексій Лукашевич також наголосив, що на сьогоднішній день залишилось дуже мало майстрів, які можуть якісно перекрити дах очеретом. Така покрівля, за словами експертів, буде надійно захищати дах 20-25 років.
Врятовано останнє дерево, яке пам`ятає Тараса Шевченка
200-річна біла шовковиця Шевченка росте на території Національного музею Тараса Шевченка (провулок Шевченка, 8а у місті Києві). Дивом збереглося єдине старе дерево, яке пам’ятало Кобзаря. Тарас Шевченко жив у цьому будинку з весни 1846 р. Це був останній рік життя поета у себе на батьківщині. Тут, 5 квітня 1847 р., його було заарештовано.
200-річна шовковиця Т. Шевченка, яка росте в тихому садку біля будинку, — улюблений екскурсійний об’єкт відвідувачів музею. Під впливом часу вона вже давно перестала родити, та й виглядає досить «поважно».
У зв’язку із критичним станом унікального дерева, Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» було надано допомогу Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка на здійснення заходів з порятунку двохсотлітньої шовковиці поета. Були очищені, дезінфіковані та запломбовані спеціальним розчином дупла на шовковиці, а також встановлена масивна підпора під стовбур дерева, яка завадить йому впасти.
За словами екологів, якщо за шовковицею дбайливо доглядати, вона житиме і родитиме ще років 200, а то й 300.
За словами засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка, місія будинку Тараса Шевченка і, зокрема, цієї шовковиці є не менш значимою, ніж місія наших великих історико-мистецьких об’єктів.
«Взагалі, це диво, що в центрі Києва, посеред хмарочосів та духу індустріального міста ХХІ століття, вдалося зберегти частинку української території та частинку природи ХІХ століття», — зазначив Микола Томенко.
«Твій Шевченко» на телеекранах
6 березня 2014 року у Будинку-музеї Тараса Шевченка (пров. Т. Шевченка, 8-А, поруч із Майданом незалежності) відбулася презентація унікального соціально-просвітницького телепроекту «Твій Шевченко», присвяченого 200-річчю видатного українця.
Ініціатори проекту – Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», а також Медіагрупа StarLightMedia та компанія Signal Red (FILM.UA Group).
Суть цього проекту полягає в тому, що з нагоди 200-річчя Шевченка на центральних телеканалах буде розміщено ролики соціальної реклами, де фрагменти творів Тараса Шевченка читатимуть популярні українські телеведучі, відомі українці, лауреати Шевченківської премії (Ада Роговцева, Ніна Матвієнко, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Іван Марчук, Мирослав Попович, Надія Матвєєва, Сергій Притула, Лілія Ребрик, Влад Яма та інші).
Видано «Шевченківський щорічник» на 2014 та 2019 роки
Перший «Шевченківський щорічник» був виданий у 2014 році до 200-річчя з дня народження великого Кобзаря. В 2019 році видання було доповнене та модернізоване. Структура щорічника — це наш власний винахід. Ми хочемо, щоб людина, яка ним користується, щоранку відкривала і згадувала, що він або вона — українець, і це звичайно повинно надихати. У виданні ми показали три образи Шевченка — письменника, поета і художника. Ми зобразили на кожній сторінці цікаві уривки з його віршів, афоризми, цікаві факти з його життя та художні твори. Також Щорічник містить карти, на яких позначені місця де побував Тарас Шевченко.
Перевидано Альбом Тараса Шевченка 1845 року
У березні 2013 року в Україні було презентовано факсимільне видання першого (за хронологією) із чотирьох альбомів малюнків Тараса Шевченка, що зберігаються в архіві Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.
Цей альбом став унікальним тим, що він одночасно є і записником Тараса Шевченка. Тут є не лише його графічні зображення та малюнки, а і нотатки, фрагменти текстів народних пісень, записані рукою Пантелеймона Куліша. Усі тексти пісень подаються за оригіналами записів в альбомі у тій послідовності, у якій вони були записані, і з дотриманням мовних особливостей того регіону, звідки були виконавці пісень, та особливостей правопису, який виробляв тоді П. Куліш – так званої кулішівки.
Брама в Густині, акварель, олівець (не пізніше 28 червня 1845 р.)
Засновник фонду «Рідна країна», ініціатор проекту Микола Томенко на презентації першого видання
У 2013 році до 200-річчя Великого Кобзаря цей альбом був перевиданий. Унікальність цих записів і замальовок Тараса Шевченка полягає ще й у тому, що велика кількість краєвидів, занотованих у цьому Альбомі, зафіксували вже невідому і втрачену Україну. «Адже йдеться про ті села, які були затоплені під час створення Кременчуцького, Київського та Канівського водосховищ», – зауважив М.Томенко.
Фільми про Тараса Шевченка
Микола Томенко став ініціатором всеукраїнської акції «7 чудес України», яка не оминула і Великого Кобзаря. В фільмах про Канів та Переяслав розповідається про його життя і творчість, про місця, які його надихали та архітектуру, яку він потім зобразив у своїх картинах та замальовках.
Передано до ВСІХ бібліотек та шкіл Донецької та Луганської областей Шевченківську літературу
Наша команда переконана в тому, що український світ треба будувати, тому ми постійно співпрацюємо з бібліотеками усієї України, в тому числі й на Луганщинні та Донеччині, оскільки саме мешканці цих територій найбільше потребують уваги з боку української просвіти.
Аудіо-запис з віршами Тараса Шевченка
За сприяння Фонду був випущений аудіо-диск із вісьмома віршами, що увійшли 1840р. до першого видання «Кобзаря» — у виконанні М.Кропивницького (запис 1906 р.), Оксани Петрусенко (1937), Б.Гмирі (1963), Наталі Ужвій (1964) та інших класиків української культури.
В рамках проекту «Останній шлях Тараса Шевченка» у травні 2011р. – у дні, коли 150 років тому жалобна процесія з тілом поета долала шлях від Санкт- Петербурга до Канева – в українському радіоефірі 6 разів на добу лунали твори Тараса Шевченка. Їх читали відомі політики, актори, поети, композитори, співаки, спортсмени. Принагідно додамо, що від 2016р. Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» на прохання освітян виклав свої просвітницькі аудіопроекти у вільний доступ: їх можна завантажити і прослухати у сховищі на Google Drive.
Встановлено пам‘ятник знак Шевченку на території Києво-Печерської Лаври
29 вересня 2014 року на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відкрили пам’ятний знак Тарасові Шевченку. Монумент встановили на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих. Києво-Печерська лавра була одним із улюблених місць поета в Києві. Тут він працював, про неї писав у поетичних та прозових творах, згадував, перебуваючи у засланні. Про необхідність повернення Тараса Шевченка в Києво-Печерську лавру говорилося вже не одне десятиліття, і нарешті нам спільно вдалося це зробити без залучення бюджетних коштів та чиновників.
Надано допомогу у спорудженні пам’ятника Тарасу Шевченку в Берегові
В день 25-річчя Незалежності у Берегові на Закарпатті урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Розташований бронзовий монумент у сквері по вул. Т. Шевченка біля школи №5, яка теж носить ім’я Т. Шевченка.
Тривають роботи по відновленню Тарасової криниці біля Будинку Шевченка на Пріорці
Фонд «Рідна країна» ініціював відновлення криниці, з якої пив воду сам Тарас Шевченко.
Для реалізації проекту «Твій Шевченко» не використано ЖОДНОЇ ГРИВНІ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ.
Отож, ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ до глибини власної кишені й бажано не лише протягом одного ВИБОРЧОГО МІСЯЦЯ.
Микола Томенко,
Засновник фонду «Рідна країна»
