Український фольклорист, етнограф, літературознавець, громадський діяч Микола Федорович Сумцов народився 1854 р. в Санкт-Петербургу (Російська імперія), в родині чиновника.
Прадід майбутнього
вченого на
сволоку хати, яку побудував у Боромлі, залишив напис: «Семен Сумець». Дід Миколи походив з
козацького старшинського роду, був дрібним землевласником. Згодом,
під впливом русифікації, прізвище «Сумець» перетворилося на «Сумцов».
По смерті батька родина переїхала до України. Микола навчався
у Харківській гімназії, де досконало вивчив
французьку та німецьку мови. Українську розмовну мову знав від батьків
змалечку, а літературну вивчив самотужки – читаючи твори Котляревського та Квітки-Основ’яненка. Збирав
зразки українських
народних пісень.
1875р. Микола Сумцов закінчив Харківський університет,
потім стажувався у Німеччині. Від 1878
р. — приват-доцент, а через рік — професор Харківського університету. 1887р.
очолив Історично-Філологічне Товариство при Харківському університеті.
Був
засновником і директором Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди.
Головним предметом наукових пошуків М.Сумцова була етнографія. Найвідоміші
його праці: «К истории
южнорусских свадебных обычаев», «Хлеб в обрядах и песнях», «К вопросу о влиянии греческого и
римского свадебного ритуала на малорусскую свадьбу», «Научное изучение колядок
и щедривок», «Коломыйки», «Культурные переживання», «Писанки», «Очерки народного быта».
Кілька праць М.Сумцова присвячені кобзарству: «Изучение кобзарства», «Бандурист Кучеренко» та
інші.
Велику увагу
вчений приділяв дослідженню Слобожанщини: «Слобідсько-українські історичні
пісні», «Слобожанщина і Шевченко».
М. Сумцову належать монографії про І. Вишенського, Л.Барановича,
І. Ґалятовського, І. Ґізеля. Працював науковець і над створенням
систематизованої історії української літератури XVII ст.
Микола Федорович Сумцов – автор праць з історії української літератури,
наукових розвідок про твоорчість
Т.Шевченка, Г. Сковороди, І. Котляревського, М.Гоголя,
Г.Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, М. Старицького, І. Манжури, І. Франка, Б. Грінченка, О. Олеся.
Всього ж він написав понад 800 наукових праць.
Микола Сумцов активно захищав українську національну
культуру. 1906р. першим з-поміж харківської професури почав читати лекції
українською мовою. Організовував бібліотеки, музеї. Зокрема – заснував
Харківську громадськуї бібліотеку (нині Харківська державна наукова бібліотека
імені В.Короленка).
Помер вчений 14 вересня 1922р. в Харкові.
«Рідна країна»
За матеріалами
інтернет-видань