holos.fmМиколу Феофановича Кащенка називали чарівником. Але він знав, що успіху лосягають не в якийся чарівний спосіб, а лише наполегливою працею і самовдосконаленням.
Видатний зоолог, ботанік, ембріолог Микола
Феофанович Кащенко народився у хуторі Веселий на Катеринославщині (зараз – с.
Московка Запорізької області).
1875 р. закінчив Катеринославську
гімназію, вступив до Московського університету
на медичний факультет. Однак через матеріальну скруту
змушений був у перевестися до Харківського університету. Отримав спеціальність
повітового лікаря. Водночас із навчанням займався дослідженнями в галузі
ембріології під керівництвом професора З.Стрельцова, асистентом якого працював упродовж
2 років по закінченні університету.
Захистив докторську дисертацію. 1886–1888 р.р. стажувався у Німеччині, Італії — на зоологічній станції в Неаполі.
1889 р. Микола Кащенко дістав призначення на
посаду професора кафедри зоології та порівняльної анатомії до щойно створеного Томського університету.
Захопився дослідженням фауни Сибіру — організував декілька експедицій,
написав близько 70 праць, присвячених цій темі, створив зоологічний музей у
Томську. В 1893–1895 р.р. М.Ф.Кащенко – ректор
Томського університету. Впродовж 5 років
обирався мировим суддею.
1912 р. Микола Кащенко переїхав до
Києва. Працював професором кафедри зоології Київського політехнічного
інституту. 1918 р.входив до складу Комісії з розробки законопроекту зі
створення Всеукраїнській академії наук і майже 20 років поспіль працював у
ВУАН. Брав участь у діяльності Комісії з вивчення природних багатств України
та Комітету з вивчення фауни України.
М. Ф. Кащенко – автор понад 200
наукових праць, присвячених проблемам ембріології, гістології, зоології,
акліматизації та селекції рослин в умовах України
і Сибіру. Досліджував питання акліматизації плодових і квіткових рослин, був
одним з основоположників наукового плодівництва. Вивів багато сортів яблук,
один із найвідоміших — Багряне Кащенка.
Встановив цілу низку нових для науки видів хребетних тварин.
М.Ф.Кащенко ініціював створення
кількох наукових видань: «Вісник Фізико-математичного відділу», «Праці
Акліматизаційного саду», «Український зоологічний журнал», «Записки
Фізико-математичного відділу».
Помер видатний вчений 29 березня
1935 р., похований у Києві на Лук’янівському цвинтарі.
Одна з київських вулиць носить ім’я Миколи Кащенка.
«Рідна країна»
