Краєзнавець, заступник директора Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник, звернувся до громади, яка прийшла на вшанування пам’яті репресованих радянською владою земляків 19 травня.

Він поділився статистичними даними та дав власну оцінку подіям 30-х років на теренах Криворіжжя.

Олександр Мельник каже: «В історії нашого народу найтрагічнішими сторінками є ті, які пов’язані з репресивною політикою радянської влади. В пам’яті нації назавжди закарбувались людські трагедії 1930-х років. Тоді за необережно сказане слово можна було поплатитись життям. Тисячі жителів Криворіжжі безвинно загинули, бо діяла заохочувана режимом система наклепів і доносів. Непоправних втрат зазнала спільнота внаслідок масових політичних репресій, різноманітних утисків праві і свобод, які торкнулися майже всіх верств населення, а багатьом обірвали чи скалічили життя»

Нагадаємо, за ініціативи криворізьких журналістів і священників проведено спільний молебен пам‘яті жертв політичних репресій

Нині відомо, що серед працівників гірничого сектору були репресовані 814 робітників та 248 інженерів, службовців та управлінців. Постраждали 132 робітників і 68 ІТРівців* металургійного і коксохімічного заводів, 319 працівників залізниці, 196 військовослужбовців і 197 будівельників.

За часом звинувачення на 1937 рік припадає 1157 осіб (37,2%), а на 1938 рік – 981 осіб (31,5%) з 3,2 тисяч по Кривому Рогу. У сільській місцевості 249 і 314 відповідно.

Найбільш поширеним тогочасним вироком було шпигунство – 603 (20,3%). За антирадянську пропаганду та агітацію – 481 (16,0%), членство у контрреволюційних організаціях і групах – 433 (14,5%).

«Судами і “трійками” (позасудовим репресивним органом НКВС, – прим.ред.) у 1938 році приречено до розстрілу 850 осіб(29,2%), в 1937 – 669 людей (23,1%). Тобто, за два роки було страчено 52,5% від усіх ув’язнених в 1919 – 1959 роках.

Всього за вказаний вище період вбито 1582 мешканців Кривого Рогу, що складає 54,2% – тобто, кожного другого с репресованих. У селах Криворізького району розстріляно 465 жителів. Беручи до уваги втрату не менш як 20% архівно-слідчих справ Дніпропетровського обласного управління НКВС під час Другої світової війни, можна визначити імовірне число загиблих у Кривому Розі не менш як в 4 тисячі, а в сільській місцевості (межі сучасних Криворізького та Широківського районів) – в 1,2 тисяч осіб», – сказав Олександр Мельник.

НКВС* – Народний комісаріат внутрішніх справ у часи радянської влади (1934 – 1946 роки)
ІТР* – інженерно-технічний робітник