uahistory.com«Мова — перша зброя в боротьбі: виживе мова, виживе й Вітчизна».
Олександр Ільченко
Олександр Єлисейович
Ільченко народився 1909 р. в Харкові, в родині залізничника. Мати
майбутнього письменника, Євдокі (з дому – Гармаш) у юності вчилася в народній
школі Христини Алчевської.
Учнем семирічки Сашко вечорами працював у друкарні коректором.
У 1928—1931 р.р.
навчався на літературно-лінгвістичному факультеті Харківського інституту
народної освіти.
Від 1929 р. почав
друкуватися.
Побувавши якось у
невеличкому домашньому музеї Д.Яворницького, побачив різні зображення
козака Мамая – і вирішив будь-що написати роман про козака-характерника.
1937 р.
Олександрового батька,
Єлисея Матвійовича, внаслідок доносу заарештували. За обвинуваченням у
причетності до
організації «українських
буржуазних націоналістів» засудили до 10 років таборів, де він
помер від голоду та обморожень.
Самому Олександрові не раз закидали, що він воював у армії УНР С.Петлюри, хоча на час
Української революції хлопцеві було лише 10 років.
1939 р. О. Ільченко переїхав до Києва. Працював
редактором Дитвидаву. Тоді й написав відому повість про Тараса Шевченка «Петербурзька
осінь».
А найвідоміший твір О.Ільченка – химерний роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і
Чужа Молодиця». Роман перевидавався чотири рази. Цитати з нього живі й донині.
Наприклад:
«Побазікати
можна і з приятелем, а помовчати — лише з вірним другом». Чи: «Краще вмерти в бою весело, ніж помирати
сумно!» Або ж: «Кожне життя є
наслідок солодкої любові, а кожна любов є початком гіркого життя».
Також О.Ільченко – автор повістей «Італійське каприччо»,
«Звичайний хлопець», «Солом’яна рукавичка»; п’єси «Завтра вранці»; численних
оповідань; сценаріїв, нарисів та статей у періодиці.
Олександр Єлисейович безмежно любив і відмінно знав
українську мову. Йому часто телефонували колеги письменники, аби уточнити
правильність написання тих чи інших слова та фрази.
16 березня 1961 р. відбулася прем’єра кінострічки «Роман
і Франческа». Над фільмом працювали талановиті автори: сценарист О.Ільченко, режисер В.Денисенко, автори
пісень О.Білаш та Д. Павличко. Виконавці головних ролей — Павло Морозенко та Людмила Гурченко.
Помер Олександр Ільченко 16 вересня 1994 р. в Києві. На його могилі пам’ятгник – бронзовий козак Мамай.
Підготувала Олена Бондаренко
Громадський рух «Рідна країна»
