2 серпня Герою України Сергію Нігояну виповнилося б 24 роки. Українець вірменського походження Сергій Нігоян був застрелений у Києві під час Революції Гідності у ніч на 22 січня 2014 року.
Йому було 20 – ть років. Сергій був першим із протестувальників, які загинули на столичному Майдані під час протистоянь між активістами та правоохоронцями.
На Майдан Сергій Нігоян поїхав за покликом серця. Він був єдиною дитиною у сім’ї. На честь першої річниці загибелі Сергія у його рідному селі Березноватівка Солонянського району на Дніпропетровщині був відкритий музей, присвячений Герою Небесної сотні. На його могилі був встановлений пам’ятник.
– З самого ранку, – розповідає депутат Дніпропетровської обласної ради від ВО Батьківщина, голова Дніпропетровської міської організації ВО «Батьківщина» Мгер Куюмчян, – ми, разом з представниками вірменської громади, відвідали с. Березнуватівку, для того щоб завітати на могилу Героя України.
Для мене Сергій став символом боротьби за свободу та незалежність України.
Ви пам’ятаєте, з яким острахом люди виходили на майдан? Але саме такі Герої, як Сергій Нігоян – сильні, безстрашні та рішучі, надихали йти вперед і нізащо не здаватися. Він став прикладом для багатьох із нас.
Мене, особисто, на активну громадську діяльність надихнула самовідданість Сергія Нігояна. Саме тоді я зрозумів – не треба чекати на зміни в Україні, треба власноруч змінювати її. Так, це не завжди легко, ти постійно натикаєшся на супротив, але йдеш вперед – задля дітей та світлої пам’яті Героїв.
Сергій з дитинства був патріотом України, вивчав українську культуру і традиції. Він дуже любив вірші Тараса Шевченка, деякі з них знав напам’ять. «Борітеся – поборете…» – ця шевченківська фраза з вуст Сергія Нігояна стала знаменною на Майдані.
До Дня народження Сергія Нігояна в Дніпропетровському Національному історичному музеї ім. Д.І.Яворницького ми презентували виставку. Вона символічна. На ній представлені роботи художниці, яка народилася в Україні, але має вірменське коріння, як і Сергій Нігоян. Картини Марини Саркісян унікальні, бо поєднують у собі одразу дві душі, два стилі – петриківський розпис та вірменські хачкари. У цих картинах – безмежна любов, відданість та біль.
Раджу всім відвідати цю виставку – тоді у вас більше не виникатиме жодних сумнівів у нашій Перемозі. Ми переможемо, бо ми єдиний народ, незважаючи на те, якою мовою говоримо і звідки йдуть наші коріння. В нас є те, що нас об’єднує – це наша Батьківщина і пам’ять про наших Героїв.
В експозиції представлено більше, ніж півсотні робіт художниці. Особливо запам»ятовується портрет Сергія Нігояна в касці на Майдані Незалежності. Багато робіт художниці, представлених на виставці, є стилізованими зображеннями вірменських пам’ятних кам’яних хрестів – хачкарів, вписаних у петриківський розпис. Обидва об’єкта – і хачкари, і петриківський розпис – внесені до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Одну з картин художниця передасть до Музею АТО в Дніпрі.
Як розповіла Марина Саркісян, ідея створити серію картин, присвячених учасникам Революції гідності, у неї з’явилася ще у 2014 року після звістки про загибель Сергія Нігояна. На реалізацію задуму пішло три роки.
– Погляд цих очей, що пропікають душу, важко витримати
Пам’ятатиму його завжди. Спочивай з миром , Воїн!, – так прокоментувала виставку одна з відвідувачок.
Віра Касьянова.