На пізнавальній лекції у Меморіальному будинку-музеї ім. Д. Яворницького дніпрянам розповіли про давні традиції на новорічні свята у дореволюційному Катеринославі. Раніше наші земляки відпочивали понад тиждень. Розважалися на балах-маскарадах, улаштовували вуличні гуляння з катанням на ковзанах і санях, ходили на посиденьки до клубів і ворожили.
Як розповіла Аліна Маякова:
Прикраса оселі
У Катеринославі Новий рік святкувався в стилі німецьких традицій, що було характерно для російсько-німецької міської культури. За тиждень до Різдва в місті припинялася торгівля, бо всі готувалися до великого свята: купували подарунки, частування, установлювали ялинки і прикрашали свою оселю. Цікаво, що зелені красуні почали з’являтися в будинках катеринославців лише в другій половині XIX століття, а придбати їх могли тільки заможні городяни. В ті часи ціни на деревця «підскакували» до 200 рублів, тоді як заробітня плата робітника становила близько 12 рублів за місяць. Ялинки на продаж привозили із сусідніх губерній. Купити ж невід’ємний атрибут новорічних свят можна було на Нижньо-Троїцькому базарі та інших ринках міста. Прикрашали зелені дерева різними солодощами, саморобними сніжинками і фігурками, зробленими з паперу, стрічками і фольгою. Святвечір відзначали у колі сім’ї та друзів. Слід зазначити, що цього дня не працювали всі розважальні заклади.
Від 26 грудня в місті починалися бали. Новорічну ніч, на відміну від сімейного Різдва, мешканці Катеринослава воліли провести поза домом. Зимовий театр, клуби, ресторани і збори пропонували цікаву новорічну програму. «Міську» або «губернаторську» ялинки на площах міста не установлювали. Новорічні красуні в свої громадські заклади купували їхні власники. Ялиночку можна було зустріти в Англійському і Комерційному клубах, у дворянських і офіцерських зборах і місцевих школах, де з часом почали організовувати свята для дітей і дорослих. На головних площах великих міст зелені дерева з’явилися лише на початку ХХ століття. В середньому за півтора рублі відвідувачі долучалися до вечері з келихом шампанського або вина, танців під оркестр у прикрашеному ялиновими гілками залі, розіграшу призів за кращі костюми. Дитячі програми в Катеринославі тривали в перші дні січня. Для малечі влаштовували бали та танцювальні вечори, безпрограшні лотереї, роздачу страв.
Благодійні вечори Для бідних
Дитячі вечори в селах Катеринославщини почали влаштовувати наприкінці 1910-х років. Спочатку організаторами свята для дітлахів були сільські вчителі і священики. Намагалися створити святковий настрій і для тих, у кого не було грошей. Через місцеві газети публікувалися оголошення із закликами щодо благодійних пожертвувань. Влада і заможні городяни спеціально виділяли для бідних «святкові» гроші. Але найчастіше організовувалися безкоштовні обіди і роздавали усім нужденним продуктові подарунки.
Традиційні страви
На різдвяний стіл господині готували сім страв. Традиційно були присутні кутя та узвар, пиріжки, горілка, запечена качка. Після появи на небі першої зірки починали розговіння пісними стравами і вже потім переходили до основних.
Закінчували новорічні святкування 19 січня — на Водохреще.
