У ВНЗ вимагають сплачувати добровільно-примусові благодійні внески?
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI зі змінами та доповненнями станом на 29.04.2017, благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Благодійні внески у грошовій формі зараховуються на спеціальний реєстраційний рахунок «Суми за дорученням», а потім вищий навчальний заклад вносить зміни до спеціального фонду кошторису за напрямами, на які ці благодійні внески спрямовувалися, про що прямо вказано у пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їхнього фінансування».
Як оскаржити «благодійницький примус»?
Вимагаючи добровільно-примусові внески, представники адміністрації вищих навчальних закладів здійснюють кримінальне правопорушення, передбачене ст. 189 Кримінального кодексу України, за яке передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Відмивають гроші за рахунок адресної матеріальної допомоги студентам, які її потребують?
Відповідно до пункту 8 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1050, навчальний заклад має право надавати адресну матеріальну допомогу та заохочення учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам і аспірантам, які навчаються за державним (регіональним) замовленням за денною формою навчання (з відривом від виробництва) за рахунок коштів, передбачених у кошторисі навчального закладу, затвердженому у встановленому порядку з метою підвищення життєвого рівня та заохочення за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності.
До кого звернутись, аби отримати грошову допомогу від ВНЗ?
Порядок використання коштів, передбачених для надання матеріальної допомоги та заохочення, розробляється навчальним закладом та затверджується його вченою (педагогічною) радою, про що йдеться у підпункті 2 пункту 8 Порядку призначення і виплати стипендій. Зазвичай, розробкою порядків або положень використання коштів, які спрямовані на матеріальне заохочення або допомогу, займається профспілковий орган, орган студентського самоврядування вищого навчального закладу, а також уповноважені на те особи з числа працівників ВНЗ, а тому за отриманням матеріальної допомоги слід звертатись до вищезазначених органів ВНЗ.
Але як відомо, розповсюдженим явищем є «відмивання» грошових коштів, спрямованих на матеріальну допомогу або заохочення студентів, представниками адміністрації ВНЗ шляхом відрахування частини суми з наданої допомоги студентам.
Як покарати за відмивання грошових коштів?
Ці зловмисні дії кваліфікуються за ст. 209 ККУ і караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.
Захистити своє право на отримання матеріальної допомоги можна шляхом:
– Зверненням до органу студентського самоврядування або органу студентської профспілки;
– звернення до правоохоронних органів;
– підготовки відповідних доказів – аудіо-, відеозаписи, показання свідків.
Паспортистки у гуртожитках вимагають плату за виконання своїх безпосередніх функцій?
У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» з 04.04.2016 функцію з реєстрації місця проживання передано до виконавчих органів територіальних громад.
Тому Ви можете самостійно звернутись до вищевказаних установ, не користуючись послугами паспортисток.
Що необхідно для реєстрації?
Відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2016 № 207, для реєстрації потрібно подати такі документи:
письмову заяву про реєстрацію місця проживання;
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
квитанцію про сплату адміністративного збору;
заяву про зняття з реєстрації місця проживання;
договір на проживання в гуртожитку;
військовий квиток (для юнаків).
Реєстрація місця проживання здійснюється в день подання документів. Тоді ж працівник зобов’язаний повернути Вам паспорт та решту документів, які Ви подавали.
Вартість реєстраційної послуги складає 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати.
Ще існує «шоколадна» або купюрна корупція за доступ до гуртожитку після 23:00?
17 листопада 2015 року Міністерство освіти і науки України зобов`язало керівників вищих навчальних закладів привести у відповідність до законодавства та Положення про гуртожитки, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 № 84, нормативні документи вищого навчального закладу, що регламентують перепускний режим у гуртожитках, для забезпечення цілодобового безперешкодного доступу до гуртожитків його мешканців.
У твоєму ВНЗ ще досі є фіксована грошова сума за пропуски занять без поважних причин?
У зв`язку із втратою чинності Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 38, та у зв`язку з набранням чинності нового Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, вищим навчальним закладам України забороняється вимагати грошову оплату зі студентів за відпрацювання студентами пропущених без поважних причин практичних, лабораторних та семінарських занять.
Яка відповідальність передбачена за вказане діяння?
Вимагання грошових коштів зі студентів за пропуски занять з неповажних причин кваліфікується за ст. 189 ККУ і тягне за собою покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
