Напередодні Верховна Рада голосувала за президентським законопроектом №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» (ВАС). За ухвалення документа в першому читанні свої голоси віддали 282 депутати.
Створення спеціалізованої судової інстанції в системі судоустрою країни передбачено судовою реформою. Закон регламентуватиме її діяльність. Документ ще з грудня минулого року очікував свого розгляду, проте з політичних причин процес затягувався. Утім, реакція західних партнерів, що пригрозили блокувати рішення про надання грошової допомоги Україні, трохи його пожвавила, інформують Економічні Відомості.
Як відомо, за результатами останнього візиту до столиці групи експертів МВФ представник фонду Йоста Люнгман дав зрозуміти українській владі, що ухвалення президентського законопроекту в його нинішній редакції є порушенням Києвом своїх зобов’язань перед організацією та суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії. Він нагадав про те, що створення незалежного антикорупційного суду є основною вимогою наступного етапу перевірки для надання країні чергового валютного траншу.
Слідом за МВФ директор Світового банку, відповідальна за український напрямок, Сату Кахонен надіслала до ВР та адміністрації президента лист, у якому заявила, що ухвалення законопроекту про ВАС у нинішньому вигляді є неприпустимим. І попередила, що на кону $800 млн.
У середу документ активно обговорювали в комітеті Ради з питань правової політики і правосуддя, разом із чотирма альтернативними депутатськими законопроектами. Втім, попри різноманіття опцій, у день голосування депутати все-таки погодилися підтримати президентську версію й у процесі його доопрацювання до другого читання вносити свої принципові правки. Однак той факт, що документ розглядали за спрощеною процедурою, викликав обурення в багатьох депутатів.
Читайте: Підсумки дня: Крок до Антикорупційного суду, кремлівська загроза та дата Третьої світової
Так, на думку лідера Радикальної партії Олега Ляшка, це лише демонструє імітацію боротьби з корупцією в країні. «Тому що ви всій країні, шановні колеги, демонструєте, що три роки розмов про судову реформу – це був обман українців. Тому що реальної судової реформи не відбулося, справедливості в судах як не було, так і немає», – заявив парламентар.
За його словами, явне усвідомлення так званої судової реформи – новий склад Верховного суду України (ВСУ), де влада протягнула більшість керованих ними суддів. «Яскравий приклад: Богдан Львів, махровий корупціонер, на якому проби ніде ставити, сьогодні реформований суддя, який нібито судить по-новому, тільки хабарі беруть по-старому», – заявив Ляшко.
Він переконаний, реальна боротьба з корупцією – це зміна виборчої системи, ліквідація корупційної «мажоритарки», ухвалення закону про імпічмент президента, закону про тимчасові слідчі комісії ВР як парламентський інструмент контролю за виконавчою владою і президентом, а також боротьба з бідністю.
Читайте: Рада взялася за Антикорупційний суд
«Немає жодної країни у світі, що подолала корупцію, будучи бідною. Тому єдина можливість подолати корупцію – підвищення доходів українців, подолання бідності, розвиток національної економіки та створення робочих місць для людей, щоб заробляли в рідній країні, а не за кордоном», – резюмував Ляшко.
Депутат від групи «Відродження» Валерій Писаренко наголосив на важливості створення ВАС у країні. «Проблема не в тому, що хтось від нас вимагає ухвалити закон про антикорупційний суд, питання в тому, що Україна має імідж глибоко корумпованої країни. Тому нинішня боротьба довкола антикорупційного суду означає щось більше, ніж боротьба з корупцією. Це боротьба за принципово новий український суд, якому довіряли б мінімум 9 з 10 українців, а не навпаки, як зараз», – заявив парламентар.
Він нагадав, сьогодні 44% українців вважають корупцію серйозною проблемою в країні. До того ж абсолютна більшість населення, 80%, вважають боротьбу з корупцією неуспішною, а 46% – цілком провальною. Останні дослідження також засвідчили, що приблизно чверть з опитаних давали хабарі особисто або в корупції брали участь члени їхніх сімей.
«Одним з найкорумпованіших органів люди називають, на жаль, суд. І що важливо, майже половина українців не бачать жодної інстанції, яка активно боролася з корупцією в Україні. А формування ВАС громадяни готові довірити тільки представникам антикорупційних громадських організацій та експертам із західних країн», – заявив він.
Зі свого боку, депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник звернула увагу колег, що корупція в країні забирає мінімум 10-15% реальної заробітної плати громадян щорічно. «Це тисячі гривень, які недоотримує кожен українець через те, що в Україні панує корупція», – заявила вона.
За словами парламентарки, ВАС, може, і не переможе всю корупцію в країні, проте може розірвати ланцюжок вищих посадовців, «які 27 років обкрадали державу й українців і не давали їм можливості жити кращим життям». Сотник переконана: необхідно прописати законопроект таким чином, щоб ВАС був незалежний.
За словами депутата від фракції «Батьківщина» Сергія Власенка, президентський законопроект не забезпечує незалежності ВАС, а робить лише «димову завісу». «Насправді Порошенко, за допомогою належної йому Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), Вищої ради правосуддя, призначатиме черговий раз лояльних до нього людей для того, щоб цей суд не помічав корупції на найвищому рівні. Тому що сьогодні корупціонером №1 у країні є Петро Порошенко. І є його найближче оточення, що чинить корупцію. І цим законом ті хочуть, насамперед, убезпечити себе від відповідальності», – сказав він.
За його словами, треба прибирати подвійну мораль з українського парламенту. «Якщо ми говоримо, що Венеціанська комісія – це важливий, експертний інститут, то ми маємо поважати всі висновки Венеціанської комісії щодо всіх законопроектів, подобаються вони нам чи ні», – підсумував він.
Тим часом лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак висловив упевненість, що між першим і другим читанням пропозиції Венеціанської комісії будуть враховані. «А саме те, що нам треба допустити наших міжнародних експертів і наших міжнародних донорів до участі в громадській раді, щоб вони брали участь в обговоренні майбутніх кандидатів. Нам треба зняти кваліфікаційні вимоги до майбутніх суддів, а саме 5 років стажу, адже зараз суспільство не довіряє судам повністю. Нам треба зробити так, щоб цей суд запрацював дієво, і зняти пропозицію щодо двох третин обрання суддів для того, щоб він запрацював», – заявив він.
Так, законопроект передбачає, що ВАС розглядатиме справи, якщо предмет злочину або заподіяної шкоди як мінімум у 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 881 тис. грн). Це – основна умова. Причому не має значення, хто розглядав справу – Нацполіція, Генпрокуратура чи НАБУ. Деякі зі статей стосуються порушень, пов’язаних з наркотиками або зброєю, а от щодо електронного декларування – жодної.
Крім того, законопроект дасть можливість розгляду підслідних ВАС справ іншим судам. Так, Апеляційному суду, юрисдикція якого поширюється на Київ, зможуть передавати справи, якщо внаслідок відведень, заявлених суддям, неможливо утворити склад суду, а також проти суддів або працівників самого ВАС.
Згідно із законопроектом, кандидатів за результатами відбору рекомендуватиме ВККС, а міжнародні експерти зможуть лише ветувати кандидатури, хоча й таке вето перша зможе подолати 11 голосами з 16. Претендентів на посади суддів пропонують перевіряти за допомогою поліграфа – якщо лікар не заборонить. Відмову кандидата проходити таку перевірку хочуть трактувати як привід для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Законопроект має набрати чинності наступного дня після публікації. Протягом місяця з цього дня Державна судова адміністрація України має визначити чисельність суддів інстанції, а протягом року потрібно створити ВАС. Орган має почати працювати, якщо обрано не менше 2/3 від визначеної кількості суддів. Коли таку кількість суддів оберуть, упродовж місяця мають відбутися збори суддів, на яких виберуть день початку роботи ВАС.
Наразі справи, що розслідує Національне антикорупційне бюро, розглядає Солом’янський районний суд, бо саме в цьому районі розташовано відомство.
