“Як Конституція може бути поганою? Те, що її не виконують – основа політичної та економічної кризи.” – О.Федоренко
Як політики обманюють виборців, паразитуючи на «необхідності» зміни Конституції та хто що з них реально робить, який з Кличка мер та чому для України правильною буде перемога саме ідеї Миколи Томенка, незалежно від прізвища майбутнього президента, розповів гість Politeka Online, голова київського осередку політичної партії Миколи Томенка “Рідна країна” Олександр Федоренко.
Щодо строків початку президентської кампанії
По суті, наша кампанія вже розпочалася. Зараз ми проводимо роботу по всіх областях України, формуємо осередки, штаби, залучаємо кошти для проведення передвиборчої кампанії. Микола Томенко заявив, що наша мета – не його балотування, а зміна країни.
Ми розробили відповідну програму, в нашій газеті про неї написано, я вважаю, що вона дуже реалістична. Ми запрошуємо всіх долучитися: експертів, усі інші політичні сили, – до її обговорення, щоб усе ж таки напрацювати єдину концепцію, якою має бути наша країна. Переговори тривають, але не з приводу того, як розвивати нашу країну, а з приводу підтримки того чи іншого кандидата. Наша стратегія полягає в тому, що ми хочемо найперше розробити програму, яку підтримають усі патріотично налаштовані кандидати в президенти, а потім можна з рейтингових кандидатів, які передовсім проєвропейські, вибрати одного.
Але ж ми не будемо чекати, доки завершаться ці переговори – зараз уже готуємося до президентської кампанії. Ми хочемо, щоб вона була такою, щоб люди бачили, хто й що реально пропонує. У нас раніше висували якісь гасла, які за собою нічого не містять, ми ж хочемо, щоб програми всіх кандидатів були реальними, тобто було зрозуміло, що пропонують, скільки часу та грошей для цього треба. Ми можемо розповісти, скільки потрібно часу та грошей, готові спілкуватися, вести суспільну, публічну, не кулуарну дискусію з усіма патріотичними кандидатами в президенти, щоб напрацювати єдину концепцію, якою має бути наша країна.
Щодо рейтингів кандидатів і їхнього бажання змінювати Конституцію
Я думаю, що рейтинги кандидатів у президенти найближчим часом отримають істотну корекцію, бо в тих рейтингах, які були раніше, ще не було прізвища Миколи Томенка. Кандидатів може бути багато, але такого рівня, як наш лідер – максимум п’ять у країні. У вересні прізвище Миколи Томенка з’явиться у цих рейтингах, і ми побачимо певні зміни.
Змінювати чи не змінювати Конституцію? Я фаховий юрист, більше ніж 10 років і в органах державної влади, і в місцевому самоврядуванні, неодноразово був депутатом районної ради. Я можу сказати, що для того, щоб змінити Конституцію, потрібно мати як мінімум 300 голосів у парламенті. Якщо взяти ті рейтинги, які є, то жодна з партій не має такої підтримки. На мою думку, це просто введення виборців в оману. Якщо раніше говорили: “Це злочинна влада, її треба поміняти, ми прийдемо – і все буде добре”, то тепер роблять злочинною Конституцію.
Це взагалі нонсенс. Як Конституція може бути поганою? Те, що її не виконують – основа політичної та економічної кризи.
Чинною Конституцією нехтують, її невиконання виправдовують тим, що вона начебто погана. Починається це з чиновників та депутатів, а потім доходить до простих українців. Люди думають: по телевізору кажуть, що Конституція погана, то навіщо її виконувати, адже все одно її колись поміняють? Жодна з політичних сил, яка пропагує ідею зміни Конституції, не має такої можливості та не отримає її після виборів. А потім буде нарікання, мовляв, хотіли поміняти, але немає можливості. Буде знову боротьба між президентом та парламентом, перетягування ковдри.
Я вважаю, що наступного дня після виборів про зміни до Конституції одразу забудуть, бо таких можливостей не буде.
Тому ми і пропонуємо: якщо ви маєте на меті зробити нашу країну успішною, вивести її з кризи, давайте проведемо публічну дискусію: ви розкажете свої аргументи, як збираєтеся змінювати Конституцію, в який термін, скільки для цього потрібно грошей, на референдумі, не на референдумі. Якщо на референдумі, то у нас узагалі немає закону про референдум, варто його спочатку ухвалити. Чому ті фракції, які розповідають, що Конституція погана, не вимагають зараз, будучи у ВР, щоб оприлюднили склад коаліції?
У Конституції зараз сказано, що потрібно більше ніж 226 голосів. Де ці члени коаліції, можна дізнатися? Чому ви не вносите це в регламент ВР? Внесіть зміни, розпишіть, як формується, працює коаліція. У нас досі немає закону про коаліцію та опозицію, імпічмент президента. Перед тим, як казати, що чинна Конституція погана, треба зробити так, щоб вона працювала. Гарна Конституція та, яку знають, шанують та виконують. А коли наше суспільство, насамперед влада, по суті, пропагує правовий нігілізм, нехтує Конституцією та законами, як може зміна Конституції змінити всіх цих людей кардинально, щоб вони почали її виконувати? Питання не в Конституції, а людях, які її не виконують.
Щодо можливих партнерів
Я зараз не можу назвати прізвища, бо тривають переговори. Для нас головне не прізвища, а те, щоб ці люди поділяли нашу програму та наше бачення розвитку України. Якщо вони поділятимуть та матимуть відповідний досвід, то, звичайно, ми їх залучимо до нашої команди. Одна з наших концепцій – ми хочемо, щоб біля кандидата на посаду президента були люди, яких він буде пропонувати на прем’єр-міністра, міністра тощо.
У нас парламентсько-президентська країна, може статися так, що президент не матиме більшості у ВР та не зможе виконати обіцянку, що буде його прем’єр-міністр. Зараз склалася ситуація, коли в нас за Конституцією парламентсько-президентська республіка, а де-факто – президентсько-парламентська, тобто президент має свою більшість, має свого прем’єра, хоча зараз у них і є певні розбіжності, контролює, по суті, всі гілки влади.
Щодо якостей київської влади
Цього року всі кияни побачили, що насправді міська влада працює одноденними піар-проектами. Робота з упорядкування комунального господарства її не надто цікавить. Ну хто бачить ці труби під землею? Краще поставити новий знак на в’їзді в Київ та розповісти, що він залучить величезну кількість туристів. Яким чином? Я особисто звертався до мера та отримав відповідь, що на цей знак витрачено майже 10 млн гривень.
Хто затверджував ці проекти, чи проходили вони громадські обговорення, чи доцільно було витрачати такі кошти на в’їзні знаки?
Більш приголомшлива стаття видатків – це утримання телеканала “Київ”, радіо, газети “Хрещатик”, де взагалі 100 млн. Тобто роблять щось псевдопатріотичне, нібито красиве за один день, а потім комунальні ЗМІ, на які витрачаються наші з вами кошти, розповідають, який мер гарний.
Але природа, мабуть, не чує ці комунальні ЗМІ. Взимку Кличку заважав сніг. Люди вже звикли, що взимку несподівано для влади падає сніг, потім утворюються транспортні колапси. Чомусь, коли Кличко був у опозиції, він знав, як боротися зі снігом, а коли прийшов до влади – вже не знає. Цього літа з’явилася нова несподіванка – дощ. Коли відбувся так званий перший потоп, влада так само виявилася неготовою. Нам розповіли, що все виправлять, підготуються. Ми почули цю брехню зверху, а потім відбувся ще дощ – і затопило весь Хрещатик.
Жартують, що якби це було напередодні параду, то Хрещатиком пройшла б не тільки армія, а й флот.
Далі відбувся третій потоп. Після першого потопу вже можна було зробити висновки, після другого – почати конкретні дії. Навіть третій потоп нічого не змінив. Ця хаотична забудова Києва, яка почалася за Черновецького і триває досі, призводить до підтоплень, бо ніхто нічого не чистить, комунікаціями ніхто не займається, жодних програм немає, а будинки будуються, потужностей, комунікацій не вистачає.
На “Нивках”, Данила Щербаківського, 52, побудовано величезний будинок, який не підключено до комунікацій, бо вони не витримують. Він стоїть як пам’ятник. Чому ним ніхто не займається, хоча люди там купили квартири? Поряд будують нові квартали. Тобто тривають хаотична забудова Києва та нехтування комунальними проблемами.
Тільки піар, газети, телебачення, різноманітні шоу, концерти, тобто те, що простим людям не потрібно. І підвищення тарифів. Нова влада робить усе те, що робила попередня злочинна. Коли підвищують тарифи – ті самі аргументи. Те саме розповідав Попов, Черновецький, те ж саме розповідає Кличко.
Методи вирішення? Якщо б гроші, які витрачають на ЗМІ, витрачали на боротьбу зі зливами. До речі, у нас є закон про роздержавлення комунальних ЗМІ. Якщо 100 млн виділили б на ливнівки, я думаю, що цих коштів вистачило б. Їх треба хоча б прочистити, щоб вона йшла, а потім треба розбиратися з тим, що понабудовували – якийсь мораторій ввести, зупинитися, порахувати, чи взагалі вистачає потужності цієї комунальної системи. Коли її востаннє ремонтували? Де конкретні щорічні програми, як міська влада планує виправляти цю ситуацію? Цим ніхто не займається – і ми бачимо такі наслідки. Природа показує неспроможність влади. Піар піаром, але що тут розповідати, коли весь Київ затопило?
Конкретні дії поза політикою: щодо відновлення «Тарасової світлиці»
Ви знаєте, що Микола Томенко – людина патріотична. Він займається просвітницькими проектами незалежно від політичної діяльності. Ми його в цьому підтримуємо, у нас дуже багато різних проектів. Щодо відновлення першого народного музею «Тарасова світлиця» до нас звернулися працівники музею Шевченка в Каневі, що там поганий дах, дощ капає на експонати, треба щось робити. Але ж, як завжди, у держави немає коштів. На жаль, наш президент, прем’єр іще жодного разу в Каневі не були на могилі Шевченка за чотири роки. Мабуть, у них інші справи.
Микола Томенко – людина, як то кажуть, небайдужа. Наша команда спільно з ним знайшла можливості закупити очерет, знайти фахівців, які можуть це зробити, а їх дуже мало залишилося в країні. За півтора місяця ці люди перекрили цей музей, можете його відвідати – він має вигляд, немов нова копійка, як то кажуть. Це все зроблено за тією технологією, яка була раніше, за якою будували цю хату за часів Шевченка – а сировина, звичайно, сучасна.
Це ми робимо незалежно від нашої політичної діяльності, це наш внесок у відродження традицій України, збереження її історії, популяризації наших видатних діячів.
Така просвітницька робота об’єднує країну. Якби люди розуміли, що в них є спільна культура, історія, спільні духовні цінності, якби таку роботу проводили не лише ми, а й на рівні держави, то, можливо, не було б такої ситуації на Донбасі, як зараз.
