Протягом п’яти днів на території монастиря Босих Кармелітів тривали археологічні дослідження. На невеликій ділянці розкопок було виявлено 272 знахідки, які передали Музею історії м. Бердичева. Вісімнадцятого грудня учасники експедиції відповіли на питання міських та обласних журналістів, оглядачів інформаційного агентства «Укрінформ», бердичівських істориків та краєзнавців і працівників Житомирського краєзнавчого музею.
Всі знахідки, відмітили археологи, – унікальні та цінні, це єдине першоджерело інформації, яка розповідає про життя та заняття наших предків. Розкопки дають підставу формувати уявлення про далеке минуле не на здогадках, а на основі вивчення артефактів. У складі експедиції – науковці та викладачі і студенти Житомирського державного університету ім. Івана Франка, котрі мають досвід досліджень під час розкопок на території України. До Бердичева вони прибули на запрошення отця Юзефа Кухарчика,делегата Ордену Босих Кармелітів в Україні. Під час прес-конференції у Музеї історії м. Бердичева наголосили: виявлено потужний культурний шар, кількість знахідок зашкалює.
Андрій Петраускас, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, керівник Житомирської археологічної експедиції: «Беручи до уваги специфіку формування культурного шару, можна дізнатися про історичні події різних періодів: давньоруського часу, можливо, слов’янської доби, і не виключено, що трипільського періоду. Усі знахідки потребують подальшого опрацювання. Є предмети, пов’язані із металургійною справою, що не характерно для періоду, коли функціонував замок. Тобто, раніше тут були майстерні. Кожна пам’ятка – особлива, як людина, у Бердичеві кожна має свою цікаву історію. Монастир Босих Кармелітів – не лише частина історії України, а й Польщі. Має бути спільна експедиція дослідників із двох країн».
Олександр Тарабукін, старший науковий співробітник відділу досліджень об’єктів культурної спадщини і науково-методичної роботи з музеями Житомирського обласного краєзнавчого музею: «Дослідження проводилися в екстремальних умовах: уперше за довгий час – узимку. Бердичів запам’ятався своєю унікальністю, розкопки відбувалися на території, де знаходиться справжня пам’ятка архітектури. Тут понад 183 роки ніхто ніяких археологічних досліджень не проводив. Цікаво, що збереглися вироби зі шкіри й дерева, маємо й керамічні. Проводилися дослідження у Коростені, Овручі та Олевську, де немає збережених знахідок з органічних речовин. Також у Бердичеві знайдені речі культури, що формувалась у 17-му столітті, – це монети. А фортеця виникла наприкінці 16-го… Сподіваємось, що під час подальших розкопок відшукаємо перші оборонні укріплення».
Марина Хададова, старший викладач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. Івана Франка: «Дякуємо за гостинність, увагу і турботу колективу Музею історії м. Бердичева та його керівнику – директору Павлу Скавронському. Ваше місто – цікаве, місцеве населення буквально цитує з художньої літератури вислови про Бердичів. Ми відчули, що тут – свята земля. Показник потужності культурного шару – понад 270 знахідок, які добре збереглися. Думаю, що продовжимо справу і знайдемо ще багато цікавих матеріалів, які поповнять фонди музею».
Олександр Мінаєв, співробітник Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України: «Бачимо знахідки, виявлені на невеликій площі розкопу. Якщо проводити дослідження в повному обсязі, можна знайти предмети і більш давніх нашарувань доби Київської Русі. Дякуємо польській громаді за можливість робити дослідження на території монастиря. А вони тут мають тривати десятки років. Копітка робота дає позитивний результат».
Віталій Матвійчук, випускник магістратури Житомирського державного університету ім. Івана Франка: «Протягом п’яти років я їжджу на розкопки. Іноді чую: навіщо? Знаходиш невеликі предмети, і відкривається велика картина минулих часів. Навіть те, що виявлено у квадраті два на два метри, і лише на схилі, – значні знахідки».
Шановну аудиторію привітав ініціатор експедиції, отець Юзеф Кухарчик,делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні: «Приємно бачити закоханих у свою справу людей. Думаю, ці п’ять днів стануть дверима до досліджень на багато років. Ми хотіли б співпрацювати з археологами і в майбутньому». Слухаючи учасників експедиції, зазначила начальник відділу культури виконавчого комітету Бердичівської міської ради Валентина Кузьменко, розумієш, що археологія – наука майбутнього: «Ваша праця – внесок в історію міста, Житомирщини і України».
У минулому столітті у пошуках предметів старовини деяким жителям Бердичева вдалося знайти золоті монети. Артефакти, виявлені під час розкопок, – це золото свого роду, настільки є цінними. Знахідки з культурних нашарувань на глибині близько восьми метрів, повідомили археологи, датуються переважно 17-м століттям. Матеріал потребує подальшого опрацювання та опису фахівцями-реставраторами різних напрямків.
Після презентації артефактів керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас і директор Музею історії міста Бердичева Павло Скавронський підписали акти про передачу знахідок до музейного фонду. Незабаром бердичівляни та гості міста побачать їх в експозиції.
«Враження від Бердичева, – відгукнулися гості, – дуже приємні, відчувається, що люди люблять своє місто і знають історію Бердичева». Ця зустріч, сподіваються учасники археологічної експедиції, – не остання, у перспективі – подальші дослідження, і наступний етап робіт залежить від різних чинників, у тому числі – і фінансування.
Журналісти не втримались, аби не побачити ділянку, де відбувалися розкопки, і «розкопати» враження просто з місця подій. Підійшли до шурфу і зазирнули в минуле: можливо, головні відкриття все ще ховаються під землею…
