Держбюджет-2019: недофінансовані Суспільне та іномовлення, менше коштів на кіно та МІП

Суспільне мовлення: фінансова підтримка зростає, але недостатньо

У 2019 році народні депутати збільшують фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України на майже 228,5 млн грн. Але закладені в бюджеті 1 млрд 5 млн грн — це 55 % від тієї суми, яку мала б отримати НСТУ відповідно до вимог закону. Обсяги бюджетного фінансування НСТУ гарантуються Законом про суспільне мовлення: вони мають становити не менше 0,2 % видатків загального фонду Держбюджету за попередній рік. Тобто у 2019 році Суспільне мало б отримати 1 млрд 812 млн грн. Нагадаємо, що у 2018 році НСТУ отримала 50 % від гарантованої законом суми. І депутати протягом року так і не переглянули бюджету й не збільшили фінансування суспільного мовника.

Розпорядником бюджетних коштів, передбачених НСТУ, залишається Державний комітет телебачення і радіомовлення. Видатки за більшістю бюджетних програм Держкомтелерадіо у 2019 році зростають. Наприклад, на 2 млн зростають фінансування діяльності самого відомства та фінансова підтримка творчих спілок у сфері ЗМІ (тобто Національної спілки журналістів України) і реформованої преси, на 1,5 млн грн — «прикладні розробки у сфері ЗМІ», на 600 тис. — фінансування «Укртелерадіопресінституту». На рівні 2018 року залишається фінансування «здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» — на це закладено 20 млн грн.

Фінансування Мінстеця зменшується, Нацради — збільшується

Кошти, якими розпоряджатиметься у 2019 році Міністерство інформаційної політики, зменшуються на 316,5 млн грн, хоча бюджет самого відомства зростає на 4,5 млн грн. Найбільш суттєво скорочуються видатки на «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору» — на 262,5 млн грн. За цією бюджетною програмою фінансувалися, зокрема, рекламні та комунікаційні кампанії, замовником яких був МІП. У 2019 році на цю діяльністю МІПа передбачено 100 млн грн.

Також зменшується на 58,5 млн грн підтримка іномовлення. Обсяг його фінансування, до речі, теж гарантується законом (про іномовлення) та має становити не менше 0,06 % видатків загального фонду Держбюджету за попередній рік. Тобто у 2018 році це мало би бути 543,6 млн грн. Депутати ж заклали в держбюджеті 78 % від цієї суми — 424,7 млн грн. Таким чином, іномовлення, як і суспільне мовлення, не отримає гарантованих законом коштів.

Добре почуватиметься у 2019 році, як і у 2018-му, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Бюджет регулятора зростає на 20 млн грн. При цьому Нацрада — єдиний із медійних державних органів, що наповнює державний бюджет, збираючи плату за видачу, продовження і переоформлення ліцензій мовників і провайдерів. І вимоги до регулятора щодо ліцензійних зборів не змінюються — він має зібрати, як і торік, 19 млн грн.

Державна підтримка кіно: менше для «патріотичних фільмів»

Фінансова підтримка кінематографії в Державному бюджеті загалом скорочується. Насамперед — через зменшення на 450 млн грн фінансування «патріотичних фільмів» Мінкульту. При цьому зростає на 500,5 млн грн фінансування Українського культурного фонду, однак він надає підтримку не лише кіно.

Минулого року в Державному бюджеті з’явився новий рядок — «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування». Розпорядником коштів на суму 500 млн грн стало Міністерство культури, яке провело один скандальний пітчинг «патріотичних фільмів». У 2019 році ця бюджетна програма залишається, але її фінансування зменшується в десять разів — до 50 млн грн. Судячи із суми, навряд чи Мінкульт проводитиме новий патріотичний пітчинг — ці кошти можуть піти на дофінансування проектів, що перемогли минулого року.

Тим часом зростають на півмільйона видатки, якими розпоряджається основний орган виконавчої влади у сфері кінематографії — Державне агентство з питань кіно. Зростають вони насамперед завдяки бюджетній програмі «Державна підтримка кінематографії». Цей рядок у бюджеті-2019 замінив бюджетну програму під назвою «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства “Національний центр Олександра Довженка”».

Найсуттєвіше з-поміж усіх дотичних до кіно інституцій зростає фінансування Українського культурного фонду. У 2019 році він отримає на 500,5 млн грн більше, ніж торік (кошти проходять через Мінкульт). Зауважимо, що УКФ фінансує не лише кіно — проекти у сфері аудіовізуального мистецтва становлять приблизно чверть усіх проектів, що перемогли в конкурсі фонду у 2018 році. Нагадаємо, що головою УКФ є дружина Президента України Марина Порошенко.

Державна преса, мовлення і книжки: результати роздержавлення

1 січня 2019 року завершилася реформа державної та комунальної преси, але волею законодавців головні державні газети — «Голос України» та «Урядовий кур’єр» — було виведено з-під дії закону про роздержавлення. Тож ці газети й далі фінансуються з державного бюджету. Фінансова підтримка «Урядового кур’єра» у 2019 році зростає на 9,1 млн грн. — до 13,5 млн грн. Тоді як парламентські медіа — газета «Голос України» і телеканал «Рада» — отримають 44,7 млн грн — на 16,7 млн грн менше, ніж торік.

Але є й результати реформи державної преси: із держбюджету зникли рядки про фінансову підтримку видань Міністерства економічного розвитку і торгівлі (0,7 млн грн.) та Міністерства культури (6,8 млн грн), згадка про підтримку «Офіційного вісника Президента України».

Приватний кримськотатарський телеканал ATR отримує державну підтримкуза бюджетною програмою Міністерства соціальної політики «Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України». Обсяг її фінансування у 2019 році зменшується на 19,4 млн грн до 45,3 млн грн. Скільки з них може піти на ATR, наразі невідомо.

Український інститут книги — інституція зі сфери Мінкульту, яка займається підтримкою книговидавничої справи та популяризацією української літератури — у 2019 році отримає з держбюджету 145,5 млн грн. Тобто її фінансування зросте на 1,2 млн грн.

На 70 млн грн (майже вдвічі) зросте фінансова підтримка «забезпечення міжнародного позитивного іміджу України» та діяльності Українського інституту — створеної у 2017 році інституції з презентації України за кордоном.