inlviv.in.uaПовна назва цього свята — Собор Предтечі та Хрестителя Господнього св. Івана Хрестителя. В народі – Івана Хрестителя чи Івана Бражника.
Іван народився в сім’ї Захарії — пророка і священика Єрусалимського храму, та Єлисавети — рідної тітки Діви Марії. Батьки Іванові на той час були досить поважного віку і вже не сподівалися мати дітей, тож неймовірно зраділи синові й дали обітницю присвятити його служінню Богові.
Господь послав святого Івана Предтечу (що означає – Того, хто йде попереду) людям, щоб підготувати їх до приходу Ісуса Христа. Він проповідував пришестя Ісуса і вказав місце, де люди його побачать – у Віфаварі над рікою Йорданом. Саме св.Іван оголосив людям, що зібралися у величезній кількості біля ріки: «Він стоїть серед нас!» Саме він охрестив Ісуса, діставши серед людей ім’я Хрестителя.
В українців це свято має ще одну назву — Посвятки. Цього дня господар встає ранесенько, пригощає худобу і всіх свійських тварин хлібом-сіллю, який тримали під образами від різдвяного Свят-вечора. Вважається, що від цього пригощання худібка добре плодитиметься.
На Івана Хрестителя закінчуються різдвяні свята: «Іван Предтеча бере свята на плечі». Віднині починаються М’ясниці, сватання та весілля. Вже дозволено їсти скоромне, та й чарчину вихилити (звідси і назва – «Іван Бражник»).
Жінки та дівчата, які ховали свої починки — шиття-вишивання — від Різдва до Івана («щоб лихий ниток не плутав»), дістають свою роботу, переглядають та готують її. Молодиці — родички чи сусідки — збираються у шинку при чарці, гомонять, примовляючи: «Тільки й притики, що починки превеликі!» Відтепер настають жіночі вечорниці з починками, співами, оповідками.
За народними звичаями, жінкам та дівчатам не годилося під час Різдва та Водохреща ходити по воду, й це робили чоловіки та парубки. А от чоловікам від Різдва до Івана Хрестителя – поки вода не освячена — зась було навідуватися до корчми. На Івана жінки ставили чоловікам могорич – за те, що воду носили.
Після Івана починаються роботи:«Після Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі». Якщо під час Святок лише розважалися, то відтепер на вечорниці ходили з роботою: шиттям, вишиванням, прядінням.
Існує чимало народних прикмет, пов’язаних із цим днем.
Наприклад, якщо увечері на Івана – повня, то навесні буде велика повінь, річки дуже розіллються.
Якщо 20 січня заметіль — на Масляну буде вітряно і сніжно.
Коли цього дня дощить, сніжить чи нависає туман — буде багатий врожай хліба.
Ясна погода – до посушливого літа. Похмура чи сніжна – літо буде звичайним.
Є й дещо чудернацькі прикмети. Скажімо, на Івана не можна вмиватися, бо хтось обдурить. Або ж коли цього дня в оселі побачиш мишку – матимеш поповнення в родині.
