everydayme.ru
Лікарі називають наш клімат «тренувальним»: він змушує постійно працювати адаптаційні механізми організму.
Наприклад, аномально низький атмосферний тиск (менше 730 мм рт.ст.) може знизити розумову і фізичну активність, викликати млявість, сонливість і апатію. Для тих, у кого серйозних проблем зі здоров’ям немає, прогулянки і фізична активність — прекрасний засіб від метеочутливості. Але як бути людям з хронічними захворюваннями? Будь-яка різка зміна у атмосфері загрожує їм серйозним погіршенням самопочуття і загостренням хвороби.
Метеочутливості схильні страждають хворобами органів дихання, нирок і опорно-рухового апарату, депресією. Але особливо чутливо реагують на зміни погоди люди з артеріальною гіпертонією. Різка зміна погоди може спровокувати у гіпертоніка різкий стрибок тиску аж до гіпертонічного кризу. Останній доставляє людині серйозні страждання: спазм судин викликає сильний головний біль, пульс зашкалює, тіло починає бити дрібної тремтінням.
Тому в непогожие дні хворим гіпертонією треба особливо уважно стежити за пульсом і показниками тиску. Вимірювати його необхідно не менше трьох разів на день: вранці (до того, як встати з ліжка), вдень (у період найбільшої активності) і ввечері (перед сном). Ні в якому разі не можна зменшувати або підвищувати дозу препаратів, що приймаються. Також необхідно обмежити кількість випивається рідини і намагатися не нервувати без особливих приводів.
Не менше гіпертоніків від погодних перепадів і магнітних бур потерпають люди з вегетосудинною дистонією. У них порушений механізм реакції судин на холод і тепло. Коли погода змінюється, судини повинні звужуватися або розширюватися, щоб забезпечити приплив крові до головного мозку. Якщо цього не відбувається, починаються проблеми: болить голова, скаче тиск, накочують втома і слабкість. Якщо у людини з дистонією є схильність до зниження тиску, у нього стають холодними руки, з’являється пітливість, занепад сил. У схильних до гіпертонії червоніє обличчя, починається серцебиття, дзвенить або шумить у вухах. Вегетосудинна дистонія — вторинне захворювання, супутнє більш серйозним недугам. Тому в першу чергу потрібно зрозуміти, що є першоджерелом, і постаратися вплинути на нього.
Що робити?
Людям, що страждають хронічними захворюваннями, рекомендується уважно стежити за прогнозами погоди і заздалегідь готуватися до магнітним бурям і перепадів в атмосфері. Їм ні в якому разі не можна забувати приймати прописані препарати для стабілізації самопочуття, необхідно мати під рукою засоби, які можуть швидко зняти біль у серці, знизити подскочившее тиск, заспокоїти. У несприятливі дні потрібно обов’язково знизити фізичні та емоційні навантаження — від занять спортом, фізичних вправ краще зовсім відмовитися. Слід виключити всілякі оздоровчі процедури — походи в лазню і сауну, масаж, фізіотерапію. Вони збільшують навантаження на організм, який і так вибитий з колії, і можуть спровокувати загострення. Їжа в небезпечні дні не повинна бути важкою і жирної, краще взагалі багато не є.
Хороший варіант — влаштувати розвантажувальний день, включивши в меню легкі овочеві страви, свіжі фрукти, кисломолочні продукти. Корисно пити чай з ромашки, фенхелю, м’яти або хмелю, відвар шипшини. Не зашкодять вітамінні комплекси з мікроелементами, необхідними для роботи серця і судин, — калієм, магнієм, натрієм. Підуть на користь добавки з вітамінами групи В, С і Е. Якщо ви не страждаєте гіпертонією, після консультації з лікарем можна підтримати організм настоянкою природних адаптогенів — женьшеня, елеутерокока, плодів лимонника, родіоли рожевої. Від кави, алкоголю і тютюну краще відмовитися.
Не варто планувати на несприятливий день важливі справи — заходи, зустрічі, відвідування держустанов, тривалі поїздки на громадському транспорті. Обмежтеся походом в найближчий магазин, короткою прогулянкою в парку. Якщо ви працюєте, то в офісі теж постарайтеся знизити активність. Головне для вас — просто пережити цей день, без подвигів, конфліктів і втрат.
